Пеня
Пеня́, -ні́, ж. Вид неустойки, штрафна санкція за невиконання в строк або несвоєчасне виконання встановлених законом або договором зобов'язань, нараховується у відсотках від обумовленої в договорі суми за кожен прострочений день.
Зміст
Етимологія
Відбувається від: пеня «штраф», пеня «докір», півд., Нарікати, вже ін-рос. пеня, грам. 1392 г. (Напьерскій 87); см. Котошихин 94 і сл .; укр. пеня «біда». Возм., Через польськ. реnа «штраф» з лат. роеnа «покарання» від грец. ποινή (див. ціна); пор. Мi. ЕW 238; Христіані 17; У граф. II, 37. З лат. також запозичує. нов.-в.-н. Реin «мука, катування», двн рînа; см. Клюге-Гетце 436.
Ілюстрації
|
|
|
|
Відмінність пені від штрафу
Застосовується при затримці оплати поставлених товарів, виконаних робіт або наданих послуг, а також при простроченні сплати податків та інших платежів, передбачених в договорі або законом. У спірних випадках, а також у разі злісного ухилення від виплати пені питання вирішуються в судовому порядку.
Сума стягненої пені не повинна перевищувати вартість окремої виконаної роботи або наданої послуги або загальну ціну замовлення (в тому випадку, якщо вартість для окремих робіт не визначається договором про виконання робіт), при цьому необхідно відзначити, що мінімальний і максимальний розмір пені не обмежений законом, але може бути обмежений договором. Судді мають право знижувати розмір пені, у разі якщо нарахована пеня не співмірна наслідків прострочення платежу. Усі платежі кредитору йдуть пріоритетно на погашення основної заборгованості і тільки після цього на погашення неустойки. Пеня припиняє нараховуватися після погашення основної заборгованості.
Пені також можуть стягуватися при затримці оплати за міжнародними контрактами.
Пеня є різновидом неустойки
Значення
Пеня — термін, який має кілька значень.
1.грошове стягнення за невиконання зобов'язань. 2.штраф. 3.незадоволення або скарга. 4.біда, горе.
