Відмінності між версіями «Кінцевий»
(Створена сторінка: '''Кінце́вий, -а, -е. '''Конечный; послѣдній въ концѣ. ''На кінцевій тальбі кладе керманич... ли...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Кінце́вий, -а, -е. '''Конечный; послѣдній въ концѣ. ''На кінцевій тальбі кладе керманич... лише одну керму. ''Шух. I. 182. | '''Кінце́вий, -а, -е. '''Конечный; послѣдній въ концѣ. ''На кінцевій тальбі кладе керманич... лише одну керму. ''Шух. I. 182. | ||
[[Категорія:Кі]] | [[Категорія:Кі]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | КІНЦЕ́ВИЙ, а, е. | ||
| + | |||
| + | 1. Який міститься, перебуває, розташований на кінці, у кінці чого-небудь; останній. Часом вони читали довгі й скучні романи без кінцевих карток, витягнені в коморі з покритої пилом завалі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 323); Трамвай, нарешті, обігнувши кільце, спинився на кінцевій зупинці (Юрій Збанацький, Любов, 1957, 126). | ||
| + | |||
| + | 2. Завершальний, остаточний. Поряд з врахуванням кінцевих результатів виробництва слід обов'язково враховувати особистий вклад кожного робітника в загальні результати (Радянська Україна, 13.VI 1962, 3); | ||
| + | // Який визначає собою яку-небудь діяльність і завершує її; основний. Кінцева мета | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Замініть прикметник заключний, якщо мовиться про щось, на стилістично кращий варіант: кінцевий, прикінцевий; підсумковий; остаточний. | ||
| + | |||
| + | НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО | ||
| + | заключне слово прикінцеве слово | ||
| + | заключне положення кінцеве положення | ||
| + | заключне рішення остаточне рішення | ||
| + | заключний контроль підсумковий контроль | ||
| + | |||
| + | |||
| + | КІНЦЕ́ВИЙ[КІНЦЬОВИ́Й] (який перебуває, розташований на кінці, в кінці чогось), ПРИКІНЦЕ́ВИЙ, ОСТА́ННІЙ (який закінчує собою ряд однорідних предметів, явищ, дій тощо); КРА́ЙНІЙ (який міститься скраю, на межі чогось). До кінцевої зупинки залишилось не більше як тридцять кілометрів (О. Донченко); Оглядає останні вагони, молотком об колеса дзвенить (В. Сосюра); Ліс.. порідшав: крайні його буки стояли поодинці (М. Томчаній). | ||
Поточна версія на 00:55, 15 листопада 2018
Кінце́вий, -а, -е. Конечный; послѣдній въ концѣ. На кінцевій тальбі кладе керманич... лише одну керму. Шух. I. 182.
КІНЦЕ́ВИЙ, а, е.
1. Який міститься, перебуває, розташований на кінці, у кінці чого-небудь; останній. Часом вони читали довгі й скучні романи без кінцевих карток, витягнені в коморі з покритої пилом завалі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 323); Трамвай, нарешті, обігнувши кільце, спинився на кінцевій зупинці (Юрій Збанацький, Любов, 1957, 126).
2. Завершальний, остаточний. Поряд з врахуванням кінцевих результатів виробництва слід обов'язково враховувати особистий вклад кожного робітника в загальні результати (Радянська Україна, 13.VI 1962, 3); // Який визначає собою яку-небудь діяльність і завершує її; основний. Кінцева мета
Замініть прикметник заключний, якщо мовиться про щось, на стилістично кращий варіант: кінцевий, прикінцевий; підсумковий; остаточний.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО заключне слово прикінцеве слово заключне положення кінцеве положення заключне рішення остаточне рішення заключний контроль підсумковий контроль
КІНЦЕ́ВИЙ[КІНЦЬОВИ́Й] (який перебуває, розташований на кінці, в кінці чогось), ПРИКІНЦЕ́ВИЙ, ОСТА́ННІЙ (який закінчує собою ряд однорідних предметів, явищ, дій тощо); КРА́ЙНІЙ (який міститься скраю, на межі чогось). До кінцевої зупинки залишилось не більше як тридцять кілометрів (О. Донченко); Оглядає останні вагони, молотком об колеса дзвенить (В. Сосюра); Ліс.. порідшав: крайні його буки стояли поодинці (М. Томчаній).
