Відмінності між версіями «Харч»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 4: Рядок 4:
 
'''ХАРЧ''', у, ч. і і, ж.
 
'''ХАРЧ''', у, ч. і і, ж.
  
1. збірн. '''Те саме, що харчі́'''. 1. В дорогу Григорій узяв чимало всякого харчу, але більше всього тютюну (Довж., І, 1958, 76); Польського війська було більше. В козаків не стало харчі. Почався голод (Н.-Лев., VII, 1966, 26); Пожвавішав Ласун [папуга] тільки влітку, коли я зміг приносити йому різний зелений харч (Сміл., Сашко, 1954, 127); *Образно. — Зелень лугу, блескіт [блискіт] неба — З того радий я; Запах квітів — більш не треба, То — вся харч моя (Граб., І, 1959, 454).
+
1. '''Те саме, що харчі́'''. 1. В дорогу Григорій узяв чимало всякого харчу, але більше всього тютюну (Довж., І, 1958, 76); Польського війська було більше. В козаків не стало харчі. Почався голод (Н.-Лев., VII, 1966, 26); Пожвавішав Ласун [папуга] тільки влітку, коли я зміг приносити йому різний зелений харч (Сміл., Сашко, 1954, 127); *Образно. — Зелень лугу, блескіт [блискіт] неба — З того радий я; Запах квітів — більш не треба, То — вся харч моя (Граб., І, 1959, 454).
  
 
2. '''Те саме, що харчува́ння''' 1. Поплатив [ріпник] чи не поплатив за харч, відложив чи не відложив що на чорну години, але в шинку, між товаришами, він був пан (Фр., IV, 1950, 8); Він знав, що то найми… «Босий дохід, а голодна харч; зрання води, в полуднє пити, а ввечері бити»,— як каже жартівлива приказка (Коцюб., І, 1955, 104); Пригадую зими: морози великі, а хата холодна, харч убогий, та чад, та брак одежі… (Вас., IV, 1960, 10); Навесні Семен пішов худобу пасти, почав дещо заробляти на харч (Ле, С. Голубар, 1950, 12)
 
2. '''Те саме, що харчува́ння''' 1. Поплатив [ріпник] чи не поплатив за харч, відложив чи не відложив що на чорну години, але в шинку, між товаришами, він був пан (Фр., IV, 1950, 8); Він знав, що то найми… «Босий дохід, а голодна харч; зрання води, в полуднє пити, а ввечері бити»,— як каже жартівлива приказка (Коцюб., І, 1955, 104); Пригадую зими: морози великі, а хата холодна, харч убогий, та чад, та брак одежі… (Вас., IV, 1960, 10); Навесні Семен пішов худобу пасти, почав дещо заробляти на харч (Ле, С. Голубар, 1950, 12)

Версія за 17:44, 15 жовтня 2018

Сучасні словники

ХАРЧ, у, ч. і і, ж.

1. Те саме, що харчі́. 1. В дорогу Григорій узяв чимало всякого харчу, але більше всього тютюну (Довж., І, 1958, 76); Польського війська було більше. В козаків не стало харчі. Почався голод (Н.-Лев., VII, 1966, 26); Пожвавішав Ласун [папуга] тільки влітку, коли я зміг приносити йому різний зелений харч (Сміл., Сашко, 1954, 127); *Образно. — Зелень лугу, блескіт [блискіт] неба — З того радий я; Запах квітів — більш не треба, То — вся харч моя (Граб., І, 1959, 454).

2. Те саме, що харчува́ння 1. Поплатив [ріпник] чи не поплатив за харч, відложив чи не відложив що на чорну години, але в шинку, між товаришами, він був пан (Фр., IV, 1950, 8); Він знав, що то найми… «Босий дохід, а голодна харч; зрання води, в полуднє пити, а ввечері бити»,— як каже жартівлива приказка (Коцюб., І, 1955, 104); Пригадую зими: морози великі, а хата холодна, харч убогий, та чад, та брак одежі… (Вас., IV, 1960, 10); Навесні Семен пішов худобу пасти, почав дещо заробляти на харч (Ле, С. Голубар, 1950, 12)

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання