Відмінності між версіями «Мишеня»

Версія за 23:22, 2 жовтня 2018

Мишеня́, -ня́ти, с. Мышенокъ. Дивись: миша, миша... Несе у Київ мишенят. Шевч. 351. Ум. Мишенятко. А мишенятко під вербою почуло, що мнясце пахтить. Гліб. 62

Сучасні словники

МИШЕНЯ, яти, с. Маля миші. З засіка зуздріло маленьке Мишеня, що Кошеня піймав кудлатий (Бор., Тв., 1957, 160); Дурне мишеня вилізло із ступи, точить свого рухливого писка об дубову спицю (Руд., Остання шабля, 1959, 159); * Образно. - Щиколотки позбиваєш! - сміється невеличкий хлопчик. - Мовчи, мишеня, а то розірву! - бликнувши очима, огризнувсь Довбня (Мирний, IV, 1955, 109); * У порівн. Умер [батько] на панщині!.. А ми Розлізлися межи людьми, Мов мишенята (Шевч., II, 1963, 253); - Я ж говорила - їй тільки гусей пасти, - незадоволено буркотіла Наталка. Та Оля мов не чула того. Вона мишеням шаруділа в пшениці, з силою виривала кущі бур'яну (Збан., Старший брат, 1952, 34).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

1. https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BC%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8F

Зовнішні посилання