Мишеня

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Мишеня́, -ня́ти, с. Мышенокъ. Дивись: миша, миша... Несе у Київ мишенят. Шевч. 351. Ум. Мишенятко. А мишенятко під вербою почуло, що мнясце пахтить. Гліб. 62

Сучасні словники

МИШЕНЯ, яти, с. Маля миші. З засіка зуздріло маленьке Мишеня, що Кошеня піймав кудлатий (Бор., Тв., 1957, 160); Дурне мишеня вилізло із ступи, точить свого рухливого писка об дубову спицю (Руд., Остання шабля, 1959, 159); * Образно. - Щиколотки позбиваєш! - сміється невеличкий хлопчик. - Мовчи, мишеня, а то розірву! - бликнувши очима, огризнувсь Довбня (Мирний, IV, 1955, 109); * У порівн. Умер [батько] на панщині!.. А ми Розлізлися межи людьми, Мов мишенята (Шевч., II, 1963, 253); - Я ж говорила - їй тільки гусей пасти, - незадоволено буркотіла Наталка. Та Оля мов не чула того. Вона мишеням шаруділа в пшениці, з силою виривала кущі бур'яну (Збан., Старший брат, 1952, 34).

Ілюстрації

Миши.jpg Мишка.jpg Мишеня-1.jpg Миш.jpeg М.png

Поширення

Миші поширені на всіх материках, крім Антарктиди. Хатня миша пристосувалась до життя з людьми, харчуючись зерном і різними іншими харчовими запасами людей. Завдяки цьому цей вид поширений по всій планеті, разом із людиною.

На теренах України поширені два представники роду: миша хатня та миша курганцева. Найбільша різниця між видами відчутна у способах життя: хатня мешкає переважно у штучно створених людиною умовах або на прилеглих до будівель і садиб ділянках, а курганцева завжди уникає людей. Відмінності між цими двома видами украй незначні і їх відносять до категорії «види-двійники». Крім цього, курганцева миша не має мускусного запаху і здатна будувати курганці із запасами їжі на зимовий час.

Особливості біології

Миші виживають при температурі від 5 до 40° С. Тривалість життя миші до 4-ох років. У сприятливих умовах і можливості повноцінного живлення доросла самиця протягом року може вивести до 45 мишенят. За один виводок самиця народжує до семи мишенят. Народившись, мишенята живляться молоком матері. Згодом, самиця короткий час приносить мишам їжу, поки вони не стануть самостійними.

Живлення

У природі живляться дрібними комахами, червами, насіннями рослин та зерновими культурами. Хатня миша живиться картоплею, буряками, морквою, капустою, зерном, хлібними виробами. У літній період миші можуть вживати й рослинну їжу.

Тверда їжа стирає й притупляє зуби, особливо різці. Через те у ссавців, які споживають тверду рослинну їжу, зуби мають особливу будову. Такі тварини вигризають їжу різцями й старанно перетирають кутніми зубами. Іклів у них немає, різці великі й гострі. Спереду вони вкриті товстим шаром емалі, через те не тупляться навіть від дуже твердої їжі. Під час гризіння різці верхньої та нижньої щелеп дотикаються і сточуються — більше з того боку, де немає емалі (або де вона тонша). Різці, хоч би як сильно сточувалися, завжди однакового розміру, бо ростуть протягом усього життя тварини.

Усна народна творчість, у якій згадуються миші

Приказки, пов'язані з мишою:

  • «Сірий, як миша» — тиха, непомітна людина.
  • «Бідний, мов церковна миша» — дуже убога людина.
  • «Попастися, як миша в пастку» — попасти у безпорадне становище.
  • «Сидіти, як миша» — дуже тихо.

Джерела та література

  1. https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BC%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8F
  2. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%88%D0%B0