Відмінності між версіями «Хохол»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Хохол, -ла, '''''м. ''= '''Хохолаз. '''Вх. Уг. 273. | '''Хохол, -ла, '''''м. ''= '''Хохолаз. '''Вх. Уг. 273. | ||
[[Категорія:Хо]] | [[Категорія:Хо]] | ||
| + | Хохол — екзонім, зневажлива назва українця, вживана на побутовому рівні серед росіян, білорусів і самих українців. У російській пресі та рунеті етнонім «хохли» має найвищий індекс згадуваності з-поміж усіх інших етнонімів. | ||
| + | Ця назва з'явилась у XVII столітті й могла походити від оселедця — характерної зачіски в козаків. У Київській Русі така зачіска була однією з ознак знатного роду. Зберігся візантійський опис князя Святослава Ігоревича, де є згадка про те, що він носив оселедець. | ||
| + | |||
| + | Числені версії (монгольська, тюркська, готська тощо) не слов'янського походження слова «хохол» не витримують серйозної критики. | ||
| + | |||
| + | Від цього слова походить і спотворені варіанти назви України — Хохляндия, Хохландия и Хохлостан. | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ХОХО́Л, хохла, чол., заст., розм. Зневажлива назва українця. — Хочеш, вуса тобі для хвацькості залишу? Ваш брат хохол завжди при вусах (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 28); — Ну, ти, хохол. Все тобі смішки, — Андрій Єрмолаєв явно заздрить благодушності Гладкого (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 415). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 134. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hohol251117.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hoholl251117.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Поточна версія на 00:07, 26 листопада 2017
Хохол, -ла, м. = Хохолаз. Вх. Уг. 273. Хохол — екзонім, зневажлива назва українця, вживана на побутовому рівні серед росіян, білорусів і самих українців. У російській пресі та рунеті етнонім «хохли» має найвищий індекс згадуваності з-поміж усіх інших етнонімів.
Ця назва з'явилась у XVII столітті й могла походити від оселедця — характерної зачіски в козаків. У Київській Русі така зачіска була однією з ознак знатного роду. Зберігся візантійський опис князя Святослава Ігоревича, де є згадка про те, що він носив оселедець.
Числені версії (монгольська, тюркська, готська тощо) не слов'янського походження слова «хохол» не витримують серйозної критики.
Від цього слова походить і спотворені варіанти назви України — Хохляндия, Хохландия и Хохлостан.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ХОХО́Л, хохла, чол., заст., розм. Зневажлива назва українця. — Хочеш, вуса тобі для хвацькості залишу? Ваш брат хохол завжди при вусах (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 28); — Ну, ти, хохол. Все тобі смішки, — Андрій Єрмолаєв явно заздрить благодушності Гладкого (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 415). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 134.
Ілюстрації
|
|
|
|
