Відмінності між версіями «Живець»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Живець, -вця, '''''м. ''1) Сила, жизненная сила. ''Ще єсть для всякої незгоди живець у вожая тво...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
−
'''Живець, -вця, '''''м. ''1) Сила, жизненная сила. ''Ще єсть для всякої незгоди живець у вожая твого. ''Мкр. Г. 35. 2) Молодое, дикорастущее деревцо, выкопанное для окулировки; также новые побѣги, отростки садоваго дерева. Канев. у. 3) Въ деревѣ: живая древесина. 4) Источникъ, ключъ. 5) Пульсъ. 6) Живая мелкая рыба, которую надѣваютъ на удочку, какъ приманку. 7) Подпочва. ''Не можна дуже глибоко пускати плуга, бо можно ''живцю достати. ''Винниц. у. 8) Отличающійся въ разрѣзѣ темнымъ цвѣтомъ, плотный слой выдѣланной на подошвы кожи. 9) Ремешекъ съ деревянной палочкой на концѣ. Онъ прикрѣпляется къ неводу и свободнымъ концемъ съ палочкой накручивается на канатъ, когда его нужно тянуть. ''Як тілько мережа наближалась до берега, ті, що стояли на кінці кодоли, роскручували живці. ''Левиц. 10) Ремешекъ, около котораго плетется кнутъ. Мнж. 180. 11) Желѣзное кольцо посрединѣ верхней части ярма, — въ него проходить дышло экипажа, плуга. Шух. І. 165.
+
'''Живець, -вця, ''' ''чол. ''  
−
[[Категорія:Жи]]
+
 
 +
 
 +
==Сучасні словники==
 +
[http://sum.in.ua/s/zhyvecj '''''<big><big>Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)</big></big>''''']
 +
 
 +
ЖИВЕ́ЦЬ, вця, чол.
 +
 
 +
1. Принада у вигляді дрібної живої рибки, яку використовують для ловлі хижих риб. У Старику є глибокі ями, де можна впіймати окунів, носарів, на живця часом вчепиться щука чи судак (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 98);  * Образно. — Я не розумію тільки одного, як такий солідний інженер, як Микола Іванович, і той клюнув на цього живця (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 159).
 +
 
 +
2. Корінці, паростки чи бокові гілки, з яких вирощують нові рослини. Садять живці [смородини] способом втикання або під кілок прямовисно і на всю глибину, що сприяє кращому приживанню їх (Садівництво і ягідництво, 1957, 268); Легко розмножується [тополя] стебловими живцями (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 70);
 +
 
 +
//  Кусочок стебла, пагона культурного дерева, який використовують для щеплення дичок. Охоронці зеленого багатства Карпат закладають насінні плантації. До молодих саджанців в розсаднику вони прищеплюють живці елітних дерев (Вечірній Київ, 11.IX 1968, 4).
 +
 
 +
3. перен., рідко. Життєва сила, енергія. [Петро:] Значить — живець є? [Пріська:] Живець! То тільки примхи старечі... (Панас Мирний, V, 1955, 161); В тілі ще бринів живець людини, груди командира ще дихали, серце тривожно діяло (Іван Ле, В снопі.., 1960, 290).
 +
 
 +
4. діал. Ремінець з дерев'яною паличкою на кінці, що прикріплюється до невода. Забродчики закидали на товсту кодолу свої живці; живці обвивались кругом кодоли, як гадюки, і ніби всисались в неї, мов п'явки, а довбишки не давали їм розкручуватись (Нечуй-Левицький, II, 1956, 227).
 +
 
 +
♦ До живця проймає — дуже хвилює, турбує, дошкуляє. До самого живця тими словами проймає (Панас Мирний, III, 1954, 338).
 +
 
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Живець_1.JPG|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Живець_2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Живець_3.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 
 +
==Джерела та література==
 +
[http://sum.in.ua/s/zhyvecj '''''<big><big>Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)</big></big>''''']
 +
 
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Версія за 03:37, 25 листопада 2017

Живець, -вця, чол.


Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЖИВЕ́ЦЬ, вця, чол.

1. Принада у вигляді дрібної живої рибки, яку використовують для ловлі хижих риб. У Старику є глибокі ями, де можна впіймати окунів, носарів, на живця часом вчепиться щука чи судак (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 98); * Образно. — Я не розумію тільки одного, як такий солідний інженер, як Микола Іванович, і той клюнув на цього живця (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 159).

2. Корінці, паростки чи бокові гілки, з яких вирощують нові рослини. Садять живці [смородини] способом втикання або під кілок прямовисно і на всю глибину, що сприяє кращому приживанню їх (Садівництво і ягідництво, 1957, 268); Легко розмножується [тополя] стебловими живцями (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 70);

// Кусочок стебла, пагона культурного дерева, який використовують для щеплення дичок. Охоронці зеленого багатства Карпат закладають насінні плантації. До молодих саджанців в розсаднику вони прищеплюють живці елітних дерев (Вечірній Київ, 11.IX 1968, 4).

3. перен., рідко. Життєва сила, енергія. [Петро:] Значить — живець є? [Пріська:] Живець! То тільки примхи старечі... (Панас Мирний, V, 1955, 161); В тілі ще бринів живець людини, груди командира ще дихали, серце тривожно діяло (Іван Ле, В снопі.., 1960, 290).

4. діал. Ремінець з дерев'яною паличкою на кінці, що прикріплюється до невода. Забродчики закидали на товсту кодолу свої живці; живці обвивались кругом кодоли, як гадюки, і ніби всисались в неї, мов п'явки, а довбишки не давали їм розкручуватись (Нечуй-Левицький, II, 1956, 227).

♦ До живця проймає — дуже хвилює, турбує, дошкуляє. До самого живця тими словами проймає (Панас Мирний, III, 1954, 338).

Ілюстрації

Живець 1.JPG x140px Живець 3.jpg

Джерела та література

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Живець&oldid=189496