Відмінності між версіями «Хапуга»
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Groshi20112017.jpg]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Groshi20112017.jpg|250px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Groschi20112017.jpg]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Groschi20112017.jpg|250px]] |
|} | |} | ||
Версія за 17:11, 21 листопада 2017
Хапуга, -ги, м. Взяточникъ. Всіх покривав і хапуг, і злодіїв. О. 1861. І. 94.
Сучасні словники
ХАПУ́ГА, и, чол. і жін., розм. Людина, яка бере хабарі; хабарник.
[Казидорога:] То ви, пане начальнику, щось говорите? Та я не про вас, а про сього.. злодюгу та хапугу, о! (Іван Франко, IX, 1952, 389);
Приїхав генерал Раєвський. Багратіон все ще був збуджений і сердитий і поскаржився генералові на хапуг та шахраїв (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 145).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 22.
Ілюстрації
|
|
Медіа
.Хапуга - англ."grabber", "grab-all", "grabber";
Хапуга - іспан. "colloq. tomón", "simpl. tomajón";
Хапуга - італ. "ladro"," arraffone", "tangentista", "corrotto"
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 22. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 386.
