Відмінності між версіями «Гембель»
(+ 2 нових значення) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | + | 1. Гембель — (теслярський інструмент для ручного стругання деревини), рубанок; шерхебель (для первісного стругання деревини) … Словник синонімів української мови. | |
ГЕ́МБЕЛЬ, бля, чол. | ГЕ́МБЕЛЬ, бля, чол. | ||
| − | |||
| − | 2. діал. Гендель. Січкар ні разу не впіймався на цьому гемблі [спекуляції хлібом], але Мірошниченко притиснув його за втаєний у лісах посів (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 35); Вони вже самі знаходили дорогу до Княжевичів, завжди маючи з Соломією якийсь свій, ярмарковий гембель (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 127). | + | 2. розм. Те саме, що рубанок. Почини рубати Дошки на шматки; З торби витягає Гембель і гвіздки (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 110); Викрикуючи арію з «Трубадура», цей механічний голос вискакував з рупора, мов цупка стружка з гембля (Юрій Шовкопляс, Іпженери, 1956, 203). |
| + | |||
| + | 3. діал. Гендель. Січкар ні разу не впіймався на цьому гемблі [спекуляції хлібом], але Мірошниченко притиснув його за втаєний у лісах посів (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 35); Вони вже самі знаходили дорогу до Княжевичів, завжди маючи з Соломією якийсь свій, ярмарковий гембель (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 127). | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 48. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 48. | ||
| + | |||
| + | 4. ГЕМБЕЛЬ — морока; обуза, хлопоты; неприятность; забота … Язык Одессы. Слова и фразы | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 14:05, 21 листопада 2017
Гембель, -бля, м. Рубанокъ. Мнж. 165. [[
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках 1. Гембель — (теслярський інструмент для ручного стругання деревини), рубанок; шерхебель (для первісного стругання деревини) … Словник синонімів української мови. ГЕ́МБЕЛЬ, бля, чол.
2. розм. Те саме, що рубанок. Почини рубати Дошки на шматки; З торби витягає Гембель і гвіздки (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 110); Викрикуючи арію з «Трубадура», цей механічний голос вискакував з рупора, мов цупка стружка з гембля (Юрій Шовкопляс, Іпженери, 1956, 203).
3. діал. Гендель. Січкар ні разу не впіймався на цьому гемблі [спекуляції хлібом], але Мірошниченко притиснув його за втаєний у лісах посів (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 35); Вони вже самі знаходили дорогу до Княжевичів, завжди маючи з Соломією якийсь свій, ярмарковий гембель (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 127). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 48.
4. ГЕМБЕЛЬ — морока; обуза, хлопоты; неприятность; забота … Язык Одессы. Слова и фразы
Ілюстрації
|
|
|
|
