Гембель

Гембель, -бля, м. Рубанокъ. Мнж. 165. [[

Сучасні словники

1. Гембель — (теслярський інструмент для ручного стругання деревини), рубанок; шерхебель (для первісного стругання деревини) … Словник синонімів української мови. ГЕ́МБЕЛЬ, бля, чол.

2. розм. Те саме, що рубанок. Почини рубати Дошки на шматки; З торби витягає Гембель і гвіздки (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 110); Викрикуючи арію з «Трубадура», цей механічний голос вискакував з рупора, мов цупка стружка з гембля (Юрій Шовкопляс, Іпженери, 1956, 203).

3. діал. Гендель. Січкар ні разу не впіймався на цьому гемблі [спекуляції хлібом], але Мірошниченко притиснув його за втаєний у лісах посів (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 35); Вони вже самі знаходили дорогу до Княжевичів, завжди маючи з Соломією якийсь свій, ярмарковий гембель (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 127). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 48.

4. ГЕМБЕЛЬ — морока; обуза, хлопоты; неприятность; забота … Язык Одессы. Слова и фразы

Ілюстрації

Зовнішні посилання

]]