Відмінності між версіями «Сяйний»
(Створена сторінка: '''Сяйний, -а, -е. '''Сіяющій. Встрѣч. у. Щоголева. ''Сіло сонце. На майдані сяйні огнища горять '...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Сяйний, -а, -е. '''Сіяющій. Встрѣч. у. Щоголева. ''Сіло сонце. На майдані сяйні огнища горять ''(на Купала). Щог. Сл. 24. | + | '''Сяйний, -а, -е. '''Сіяющій. Встрѣч. у. Щоголева. ''Сіло сонце. На майдані сяйні огнища горять ''(на Купала). Щог. Сл. 24. |
| + | |||
| + | Сяйний-який сяє, яскраво світиться,відбиваючи світло або промені, блищить, випромінює сяйво. | ||
| + | ==Походження== | ||
| + | |||
| + | Ймовірно,що слово «сяйний» утворилося від слова «сяєво»,дієслова-«сяяти». | ||
| + | ==Вживання== | ||
| + | |||
| + | Слово «сяйний» можна найчастіше побачити у художній літературі,таким чином,автор передає усю красу якогось явища. | ||
| + | |||
| + | ''Ясні зорі, сяйні зорі, Любі зорі, милі! Стану на вас дивитися, Ставши на могилі (Метл. і Кост., Тв., 1906, 244);'' | ||
| + | |||
| + | ''Cіло сонце. На майдані Сяйні огнища горять І дівчата заквітчані З парубками гомонять (Щог., Поезії, 1958, 245);'' | ||
| + | |||
| + | ''В оксамиті небес потоки сяйних зір Нас заколисують (Зеров, Вибр., 1966, 110);'' | ||
| + | |||
| + | * Образно. ''Тягли мене змолоду сяйні надії По щастя блискуче в країни чужії (Щог., Поезії, 1958, 268).'' | ||
| + | |||
| + | ''Tи, як сонце, душу Мені освітила, Так, як ранок сяйний, Розігнала тугу (Кост., І, 1967, 133);'' | ||
| + | |||
| + | ''Сняться акторам сяйні рампи театрів (Кор., Вогонь, 1968, 82);'' | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | <gallery> | ||
| + | Сяйний1.jpg | ||
| + | Сяйний2.jpg | ||
| + | Сяйний3.jpg | ||
| + | Сяйний4.jpg | ||
| + | |||
| + | </gallery> | ||
| + | |||
[[Категорія:Ся]] | [[Категорія:Ся]] | ||
Поточна версія на 23:09, 18 жовтня 2016
Сяйний, -а, -е. Сіяющій. Встрѣч. у. Щоголева. Сіло сонце. На майдані сяйні огнища горять (на Купала). Щог. Сл. 24.
Сяйний-який сяє, яскраво світиться,відбиваючи світло або промені, блищить, випромінює сяйво.
Походження
Ймовірно,що слово «сяйний» утворилося від слова «сяєво»,дієслова-«сяяти».
Вживання
Слово «сяйний» можна найчастіше побачити у художній літературі,таким чином,автор передає усю красу якогось явища.
Ясні зорі, сяйні зорі, Любі зорі, милі! Стану на вас дивитися, Ставши на могилі (Метл. і Кост., Тв., 1906, 244);
Cіло сонце. На майдані Сяйні огнища горять І дівчата заквітчані З парубками гомонять (Щог., Поезії, 1958, 245);
В оксамиті небес потоки сяйних зір Нас заколисують (Зеров, Вибр., 1966, 110);
- Образно. Тягли мене змолоду сяйні надії По щастя блискуче в країни чужії (Щог., Поезії, 1958, 268).
Tи, як сонце, душу Мені освітила, Так, як ранок сяйний, Розігнала тугу (Кост., І, 1967, 133);
Сняться акторам сяйні рампи театрів (Кор., Вогонь, 1968, 82);
