Відмінності між версіями «Цьопати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
−
'''Цьопати, -паю, -єш, '''''гл. ''Стучать. Фр. (Желех.).
 
−
[[Категорія:Ць]]
 
−
 
 
[[Файл:11837.jpg|400px|thumb|right]]
 
[[Файл:11837.jpg|400px|thumb|right]]
 +
[[Категорія:Ць]]
 
==Словник Грінченка==
 
==Словник Грінченка==
−
'''Цькувати, -кую, -єш, '''''гл. ''Травить. ''На що ж ти собаками цькуєш? ''Шевч. 316. ''Рябко, уджга! цькував дід та все лаявся. ''Левиц. Пов. 227.  
+
'''Цьопати, -паю, -єш, '''''гл. ''Стучать. Фр. (Желех.).  
 
[[Категорія:Ць]]
 
[[Категорія:Ць]]
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
===[http://sum.in.ua/s/cjom Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 
===[http://sum.in.ua/s/cjom Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
−
ЦЬКУВАТИ, ую, уєш, недок.
 
  
−
1. чим і без додатка. Створювати стук, шум при ударах, поштовхах, коливаннях, розривах і т. ін. Довгий широкий маятник коло стінного годинникар тихо стукав серед страшної тиші (Нечуй-Левицький, II, 1956, 79); Десь далеко стукає калатало нічного сторожа (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 415); Чує [мати], в хаті хтось стукав лядою (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 9); * Образно. — Гармати — то ґрунт, — стукав своїм дерев'яним голосом генерал. — Поставлю дві гармати.., і маємо весь Львів у руках (Іван Франко, III, 1950, 319);
+
ЦЬОПАТИ
−
//  З силою ударяти, бити по чому-небудь. Корній сам співав дужим голосом, зсунувши брови та від часу до часу стукаючи кулаком по столі (Леся Українка, III, 1952, 561); Дзвонить білобородий професор-голова. Стукає дзвоником по столу (Олександр Довженко, I, 1958, 48);  
+
 
−
//  Ударяючи в двері, вікно і т. ін., сповіщати про що-небудь, подавати стуком умовний сигнал. — Сплять, видно. Треба стукати в кухонне вікно, щоб одсунули, — подумав він, уступаючи в двір (Панас Мирний, III, 1954, 220); Цього року ще й жайворонки не затремтіли над засніженими полями, а кінські голови і прикажчицькі морди вже сновигали попідвіконню і стукали в середохрестя рам окоренками нагайок: — Гей, люди! Економія вже пише контракти! (Михайло Стельмах, I, 1962, 186); * Образно. Смутна звістка обходила село, стукала тремтячими пальцями у вікна, викликала ладоських селян на занесені снігом вулички (Іван Микитенко, II, 1957, 309); Світанок стукав у скло Рожевим пальцем (Максим Рильський, II, 1946, 118);
+
Чим і без додатка. Створювати стук, шум при ударах, поштовхах, коливаннях, розривах і т. ін. Довгий широкий маятник коло стінного годинникар тихо цьопав серед страшної тиші (Нечуй-Левицький, II, 1956, 79); Десь далеко цьопає калатало нічного сторожа (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 415); Чує [мати], в хаті хтось цьопає лядою (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 9);  
−
//  Падаючи або торкаючись, ударяти по чому-небудь (про вітер, дощ і т. ін.). Стука дощ у кришу [дах] (Павло Грабовський, I, 1959, 339); Вітерець гойдав суху гіллячку клена, і вона стукала в шибку, немов дятел: тук-тук (Микола Зарудний, Світло, 1961, 67);  
+
 
−
//  Те саме, що стріляти1. Десь далеко дуже швидко, наче наввипередки, стукали зенітки (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 157);
+
З силою ударяти, бити по чому-небудь. Корній сам співав дужим голосом, зсунувши брови та від часу до часу цьопнув кулаком по столі (Леся Українка, III, 1952, 561); Дзвонить білобородий професор-голова. Цьопає дзвоником по столу (Олександр Довженко, I, 1958, 48);  
−
//  перен., розм. Друкувати на друкарській машинці;
+
 
−
//  перен., розм. Минати, сповнюватися (про вік). Професор гірко осміхнувся своїм думкам.. Минає сімдесят один рік! На жаль — не обминає. Стукає! Найдошкульніше слово серед інших слів. З кожною річницею стукав міцніше (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 50).
+
Треба цьопати в кухонне вікно, щоб одсунули, — подумав він, уступаючи в двір (Панас Мирний, III, 1954, 220); Цього року ще й жайворонки не затремтіли над засніженими полями, а кінські голови і прикажчицькі морди вже сновигали попідвіконню і цьопали в середохрестя рам окоренками нагайок: — Гей, люди! Економія вже пише контракти! (Михайло Стельмах, I, 1962, 186);
−
Стукати пальцем по лобі див. палець.
+
 
−
2. Сильно битися, пульсувати внаслідок збудження, переживання і т. ін. (про серце, кров). Її серце зворушується болісним передчуттям і стукає несамовито (Ольга Кобилянська, I, 1956, 343); Збуджено від передчуття майбутніх пригод і тайгової волі стукало серце (Олесь Донченко, II, 1956, 27); Думки шугали у Тасиній голові, кров стукала в скроні (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 150);
+
Падаючи або торкаючись, ударяти по чому-небудь (про вітер, дощ і т. ін.). Цьопа дощ у кришу [дах] (Павло Грабовський, I, 1959, 339); Вітерець гойдав суху гіллячку клена, і вона цьопала в шибку, немов дятел: тук-тук (Микола Зарудний, Світло, 1961, 67);  
−
//  безос. Нарешті він захекався, не міг більше дихати, у скронях стукало й дзвеніло (Іван Микитенко, II, 1957, 327).
+
 
−
♦ У стук серце стукає (стукало) див. серце.
+
Аж цьопнуло серце.
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 802.
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 802.
  
 
==Іноземні словники==
 
==Іноземні словники==
−
Цькувати
 
  
−
('''рус''') Травить, натравливать
+
ЦЬОПАТИ
−
Весь день цькували собак на лиса - Весь день натравливали собак на лису.
+
 
 +
('''рус''') Стучать
 +
В кузні молот цьопає - В кузнице молот стучит.
  
−
('''eng''') Hunt
+
('''eng''') to knock
  
−
цькувати собак - to bait (with dogs)
+
Цьопати в двері - to knock at the door
  
−
проганяти - to hunt away
+
Сильно стукати - to rattle
  
 
переслідувати- to hound
 
переслідувати- to hound

Версія за 23:30, 23 листопада 2015

11837.jpg

Словник Грінченка

Цьопати, -паю, -єш, гл. Стучать. Фр. (Желех.).

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЦЬОПАТИ

Чим і без додатка. Створювати стук, шум при ударах, поштовхах, коливаннях, розривах і т. ін. Довгий широкий маятник коло стінного годинникар тихо цьопав серед страшної тиші (Нечуй-Левицький, II, 1956, 79); Десь далеко цьопає калатало нічного сторожа (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 415); Чує [мати], в хаті хтось цьопає лядою (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 9);

З силою ударяти, бити по чому-небудь. Корній сам співав дужим голосом, зсунувши брови та від часу до часу цьопнув кулаком по столі (Леся Українка, III, 1952, 561); Дзвонить білобородий професор-голова. Цьопає дзвоником по столу (Олександр Довженко, I, 1958, 48);

Треба цьопати в кухонне вікно, щоб одсунули, — подумав він, уступаючи в двір (Панас Мирний, III, 1954, 220); Цього року ще й жайворонки не затремтіли над засніженими полями, а кінські голови і прикажчицькі морди вже сновигали попідвіконню і цьопали в середохрестя рам окоренками нагайок: — Гей, люди! Економія вже пише контракти! (Михайло Стельмах, I, 1962, 186);

Падаючи або торкаючись, ударяти по чому-небудь (про вітер, дощ і т. ін.). Цьопа дощ у кришу [дах] (Павло Грабовський, I, 1959, 339); Вітерець гойдав суху гіллячку клена, і вона цьопала в шибку, немов дятел: тук-тук (Микола Зарудний, Світло, 1961, 67);

Аж цьопнуло серце. Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 802.

Іноземні словники

ЦЬОПАТИ

(рус) Стучать В кузні молот цьопає - В кузнице молот стучит.

(eng) to knock

Цьопати в двері - to knock at the door

Сильно стукати - to rattle

переслідувати- to hound

шукати - to hunt for

Медіа

Ілюстрації

  • ROI7ZwnVCXk.jpg
  • 1337329679419 bulletin.jpg
  • 47Ub16QNURI.jpg
Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Цьопати&oldid=142344