Цьопати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
C78f142a-d611-43bd-9c3c-1c17e789bffd.jpeg

Словник Грінченка

Цьопати, -паю, -єш, гл. Стучать. Фр. (Желех.).

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЦЬОПАТИ

Чим і без додатка. Створювати стук, шум при ударах, поштовхах, коливаннях, розривах і т. ін. Довгий широкий маятник коло стінного годинникар тихо цьопав серед страшної тиші (Нечуй-Левицький, II, 1956, 79); Десь далеко цьопає калатало нічного сторожа (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 415); Чує [мати], в хаті хтось цьопає лядою (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 9);

З силою ударяти, бити по чому-небудь. Корній сам співав дужим голосом, зсунувши брови та від часу до часу цьопнув кулаком по столі (Леся Українка, III, 1952, 561); Дзвонить білобородий професор-голова. Цьопає дзвоником по столу (Олександр Довженко, I, 1958, 48);

Треба цьопати в кухонне вікно, щоб одсунули, — подумав він, уступаючи в двір (Панас Мирний, III, 1954, 220); Цього року ще й жайворонки не затремтіли над засніженими полями, а кінські голови і прикажчицькі морди вже сновигали попідвіконню і цьопали в середохрестя рам окоренками нагайок: — Гей, люди! Економія вже пише контракти! (Михайло Стельмах, I, 1962, 186);

Падаючи або торкаючись, ударяти по чому-небудь (про вітер, дощ і т. ін.). Цьопа дощ у кришу [дах] (Павло Грабовський, I, 1959, 339); Вітерець гойдав суху гіллячку клена, і вона цьопала в шибку, немов дятел: тук-тук (Микола Зарудний, Світло, 1961, 67);

Аж цьопнуло серце. Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 802.

Словник синонімів

ЦЬОПАТИ (утворювати короткі звуки стукотом по чомусь) стукати, бити, стукотіти, (сильно) грюкати, гримати, тарабанити.

Іноземні словники

ЦЬОПАТИ

(рус) Стучать

В кузні молот цьопає - В кузнице молот стучит.

(eng) to knock

Цьопати в двері - to knock at the door

Сильно стукати - to rattle

Медіа

Ілюстрації