Відмінності між версіями «Мовкнути»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Мо́вкнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Умолкать. Категорія:Мо)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Мо́вкнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Умолкать.  
 
'''Мо́вкнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Умолкать.  
 
[[Категорія:Мо]]
 
[[Категорія:Мо]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
МОВКНУТИ, ну, неш; мин. ч. мовк і мовкнув, ла, ло; недок.
 +
1. Переставати говорити; замовкати. Всі робітники мовкнуть і хиляться, де котрий із них [підмайстрів] проходить(Іван Франко, I, 1955, 227); Ксеня розпитувала Олега про Харків, він охоче розповідав. Іноді вони мовкли і довго німували (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 86);
 +
//  Переставати кричати (про тварин). — Бураки-ки-ки! Бураки-ки-ки! — верещали обоє [дітей], заплющивши очі, аж жаби здивовано мовкли (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 313);  * Образно. Серденько мовкне, серденько в'яне... (Павло Грабовський, I, 1959, 124).
 +
2. Переставати звучати, бути чутним; затихати. Мовкнуть гучнії струмки під льодами, з шумом чарівним із гір не пливуть... (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 176); Вже й завіса піднялась, Мовкне в залі сміх (Ігор Муратов, Піонер. слово, 1951, 22); Той крик страшний, той плач малят когось благав, просив, та порскав чергу автомат, і мовкли голоси (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 312).
 +
3. перен. Відходити на другий план, втрачати своє значення. Кошик з ягідками коштував аж цілих десять крейцерів, що становило половину капіталу, який вона мала. Супроти цього факту мовкли всі уподобання й жадоби посідання (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 72).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 770.
 +
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
 +
МО́ВКНУТИ, ну, неш; мин. ч. мовк і мо́вкнув, ла, ло; недок.
 +
1. Переставати говорити; замовкати. Всі робітники мовкнуть і хиляться, де котрий із них[підмайстрів] проходить (Фр., І, 1955, 227); Ясеня розпитувала Олега про Харків, він охоче розповідав. Іноді вони мовкли і довго німували (Голов., Тополя.., 1965, 86); // Переставати кричати (про тварин). — Бураки-ки-ки! Бура-ки-ки-ки! — верещали обоє [дітей], заплющивши очі, аж жаби здивовано мовкли (Коцюб., II, 1955, 313); * Образно. Серденько мовкне, серденько в’яне… (Граб., І, 1959, 124).
 +
2. Переставати звучати, бути чутним; затихати. Мовкнуть гучнії струмки під льодами, з шумом чарівним із гір не пливуть… (У. Кравч., Вибр., 1958, 176); Вже й завіса піднялась. Мовкне в залі сміх(Мур., Піонер. слово, 1951, 22); Той крик страшний, той плач малят когось благав, просив, та порскав чергу автомат, і мовкли голоси (Гонч., Вибр., 1959, 312).
 +
3. перен. Відходити на другий план, втрачати своє значення. Кошик з ягідками коштував аж цілих десять крейцерів, що становило половину капіталу, який вона мала. Супроти цього факту мовкли всі уподобання й жадоби посідання (Кобр., Вибр., 1954, 72).
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 770.
 +
Мо́вкнути, ну, неш, гл. Умолкать.
 +
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 437.
 +
==Іноземні словники==
 +
===[http://slovari.yandex.ru  ЯНДЕКС словари]===
 +
мовкнути
 +
перевод с украинского на русский
 +
Глагол
 +
1. умолкать; молкнуть
 +
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
Мовкнути
 +
Толкование Перевод Книги Фильмы
 +
• 1мовкнути — ну, неш; мин. ч. мовк, ла, ло і мо/вкнув, нула, нуло; недок. 1) Переставати говорити; замовкати. || Переставати кричати (про тварин). 2) Переставати звучати, бути чутним; затихати. 3) перен. Відходити на другий план, втрачати своє значення …
 +
Український тлумачний словник
 +
• 2мовкнути — дієслово недоконаного виду …
 +
Орфографічний словник української мови
 +
• 3замовкати — замовкнути (припиняти розмову, спів тощо; переставати видавати які н. звуки), змовкати, змовкнути, у[в]мовкати, у[в]мовкнути, мовкнути, затихати, затихнути, у[в]тихати, у[в]тихнути, стихати, стихнути, притихати, притихнути, примовкати,… …
 +
Словник синонімів української мови
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Мовкнути1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Мовкнути.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| zRbxPx-JJKs}}
 +
Промова дівчинки, яка змусила світ замовкнути
 +
==Цікаві факти==
 +
===Змусити Кремль замовкнути.===
 +
Більше читайте тут: [http://nv.ua/ukr/recommends/jak-zmusiti-kreml-zamovknuti-76555.html  ]
 +
===[http://dt.ua/WORLD/rosiya-namagayetsya-zmusiti-zamovknuti-vidomih-pravozahisnikiv-washington-post-190830_.html Росія намагається змусити замовкнути відомих правозахисників – Washington Post
 +
Більше читайте тут: ]===
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Версія за 23:18, 23 листопада 2015

Мо́вкнути, -ну, -неш, гл. Умолкать.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МОВКНУТИ, ну, неш; мин. ч. мовк і мовкнув, ла, ло; недок. 1. Переставати говорити; замовкати. Всі робітники мовкнуть і хиляться, де котрий із них [підмайстрів] проходить(Іван Франко, I, 1955, 227); Ксеня розпитувала Олега про Харків, він охоче розповідав. Іноді вони мовкли і довго німували (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 86); // Переставати кричати (про тварин). — Бураки-ки-ки! Бураки-ки-ки! — верещали обоє [дітей], заплющивши очі, аж жаби здивовано мовкли (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 313); * Образно. Серденько мовкне, серденько в'яне... (Павло Грабовський, I, 1959, 124). 2. Переставати звучати, бути чутним; затихати. Мовкнуть гучнії струмки під льодами, з шумом чарівним із гір не пливуть... (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 176); Вже й завіса піднялась, Мовкне в залі сміх (Ігор Муратов, Піонер. слово, 1951, 22); Той крик страшний, той плач малят когось благав, просив, та порскав чергу автомат, і мовкли голоси (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 312). 3. перен. Відходити на другий план, втрачати своє значення. Кошик з ягідками коштував аж цілих десять крейцерів, що становило половину капіталу, який вона мала. Супроти цього факту мовкли всі уподобання й жадоби посідання (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 72). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 770.

"Словопедія"

УКРЛІТ.ORG_Cловник

МО́ВКНУТИ, ну, неш; мин. ч. мовк і мо́вкнув, ла, ло; недок. 1. Переставати говорити; замовкати. Всі робітники мовкнуть і хиляться, де котрий із них[підмайстрів] проходить (Фр., І, 1955, 227); Ясеня розпитувала Олега про Харків, він охоче розповідав. Іноді вони мовкли і довго німували (Голов., Тополя.., 1965, 86); // Переставати кричати (про тварин). — Бураки-ки-ки! Бура-ки-ки-ки! — верещали обоє [дітей], заплющивши очі, аж жаби здивовано мовкли (Коцюб., II, 1955, 313); * Образно. Серденько мовкне, серденько в’яне… (Граб., І, 1959, 124). 2. Переставати звучати, бути чутним; затихати. Мовкнуть гучнії струмки під льодами, з шумом чарівним із гір не пливуть… (У. Кравч., Вибр., 1958, 176); Вже й завіса піднялась. Мовкне в залі сміх(Мур., Піонер. слово, 1951, 22); Той крик страшний, той плач малят когось благав, просив, та порскав чергу автомат, і мовкли голоси (Гонч., Вибр., 1959, 312). 3. перен. Відходити на другий план, втрачати своє значення. Кошик з ягідками коштував аж цілих десять крейцерів, що становило половину капіталу, який вона мала. Супроти цього факту мовкли всі уподобання й жадоби посідання (Кобр., Вибр., 1954, 72). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 770. Мо́вкнути, ну, неш, гл. Умолкать. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 437.

Іноземні словники

ЯНДЕКС словари

мовкнути перевод с украинского на русский Глагол 1. умолкать; молкнуть

Словари и энциклопедии на Академике

Мовкнути Толкование Перевод Книги Фильмы • 1мовкнути — ну, неш; мин. ч. мовк, ла, ло і мо/вкнув, нула, нуло; недок. 1) Переставати говорити; замовкати. || Переставати кричати (про тварин). 2) Переставати звучати, бути чутним; затихати. 3) перен. Відходити на другий план, втрачати своє значення … Український тлумачний словник • 2мовкнути — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови • 3замовкати — замовкнути (припиняти розмову, спів тощо; переставати видавати які н. звуки), змовкати, змовкнути, у[в]мовкати, у[в]мовкнути, мовкнути, затихати, затихнути, у[в]тихати, у[в]тихнути, стихати, стихнути, притихати, притихнути, примовкати,… … Словник синонімів української мови

Ілюстрації

Мовкнути1.jpg Мовкнути.jpg

Медіа

Промова дівчинки, яка змусила світ замовкнути

Цікаві факти

Змусити Кремль замовкнути.

Більше читайте тут: [1] ===[http://dt.ua/WORLD/rosiya-namagayetsya-zmusiti-zamovknuti-vidomih-pravozahisnikiv-washington-post-190830_.html Росія намагається змусити замовкнути відомих правозахисників – Washington Post Більше читайте тут: ]===

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Мовкнути&oldid=142302