Відмінності між версіями «Ухи»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Лілія (обговорення • внесок) |
Лілія (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''У́хи, ухів, '''''мн. ''Вздохи, оханье. ''Справляє сердега ухи да охи. ''Рудч. Ск. І. 77. Ухибити, блю, биш'', гл. ''1) Дать промахъ, промахнутися. 2) Взять часть; взять часть незамѣтно, украдкой. ''Можна і від карасину ухибить грошей на сіль, добренько поторгувавши сь ''(за керосин), ''або менше взявши. ''Новомоск. ''у. І я бачив той хворост у дворі в К., але щоб К. міг той хворост як небудь перенести або ухибить, то він того зробить не міг. ''Новомоск. у. ''Таки, признатися, з мірку жита в старого вхибила ''(нишком). Зміев. у. 3) Потерять. ''Ой кого я та й любила, тогом ухибила. ''Kolb. ІІ. 174. | '''У́хи, ухів, '''''мн. ''Вздохи, оханье. ''Справляє сердега ухи да охи. ''Рудч. Ск. І. 77. Ухибити, блю, биш'', гл. ''1) Дать промахъ, промахнутися. 2) Взять часть; взять часть незамѣтно, украдкой. ''Можна і від карасину ухибить грошей на сіль, добренько поторгувавши сь ''(за керосин), ''або менше взявши. ''Новомоск. ''у. І я бачив той хворост у дворі в К., але щоб К. міг той хворост як небудь перенести або ухибить, то він того зробить не міг. ''Новомоск. у. ''Таки, признатися, з мірку жита в старого вхибила ''(нишком). Зміев. у. 3) Потерять. ''Ой кого я та й любила, тогом ухибила. ''Kolb. ІІ. 174. | ||
[[Категорія:Ух]] | [[Категорія:Ух]] | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
Версія за 09:31, 19 листопада 2014
У́хи, ухів, мн. Вздохи, оханье. Справляє сердега ухи да охи. Рудч. Ск. І. 77. Ухибити, блю, биш, гл. 1) Дать промахъ, промахнутися. 2) Взять часть; взять часть незамѣтно, украдкой. Можна і від карасину ухибить грошей на сіль, добренько поторгувавши сь (за керосин), або менше взявши. Новомоск. у. І я бачив той хворост у дворі в К., але щоб К. міг той хворост як небудь перенести або ухибить, то він того зробить не міг. Новомоск. у. Таки, признатися, з мірку жита в старого вхибила (нишком). Зміев. у. 3) Потерять. Ой кого я та й любила, тогом ухибила. Kolb. ІІ. 174.
