Відмінності між версіями «Побіліти»
(→Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка) |
|||
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%B9 ПОБІЛІЛИЙ]==== | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%B9 ПОБІЛІЛИЙ]==== | ||
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8 ПОБІЛІТИ]==== | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8 ПОБІЛІТИ]==== | ||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
[[Категорія:По]] | [[Категорія:По]] | ||
Поточна версія на 21:28, 26 листопада 2017
Побіліти, -лію, -єш, гл. 1) Побѣлить. Побілила около. 2) Поблѣднѣть. Стор. МПр. 54. Побілів як стіна, як полотно, як хустка, як смерть, як Пилат. Ном. №№ 4381 — 4385. Побілів як вільхо́ва довбня. Покраснѣлъ. Мнж. 167.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПОБІЛІШАТИ, аю, аєш. Док. до білішати. Загорілі колись руки знов побілішали (Нечуй-Левицький, I, 1956, 166);Побілішав, заколивався від вітру ковиль (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 51); // Стати сивішим; посивішати. Голова йому побілішала, а шорстку, неголену щоку затягли свіжі, глибокі рови(Іван Микитенко, II, 1957, 104).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Побілішати, -шаю, -єш, гл. Стать бѣлѣе. Трошки побілішали руки, як побула дома. Васильк. у.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ПОБІЛІ́ШАТИ, аю, аєш. Док. до білі́шати. Загорілі колись руки знов побілішали (Н.-Лев., І, 1956, 166); Побілішав, заколивався від вітру ковиль (Тулуб, Людолови, І, 1957, 51); // Стати сивішим; посивішати. Голова йому побілішала, а шорстку, неголену щоку затягли свіжі, глибокі рови (Мик., II, 1957, 104). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 617. Побілішати, шаю, єш, гл. Стать бѣлѣе. Трошки побілішали руки, як побула дома. Васильк. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 203.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
побілішати -аю, -аєш. Док. до білішати. || Стати сивішим; посивішати.
Ілюстрації
|
|
|
