Відмінності між версіями «Кузьмірки»
(Створена сторінка: '''Кузьмірки, -рок и рків, '''''мн. ''Жмурки (игра). Ив. 49. Мил. 54. Категорія:Ку) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Кузьмірки, -рок и рків, '''''мн. ''Жмурки (игра). Ив. 49. Мил. 54. | '''Кузьмірки, -рок и рків, '''''мн. ''Жмурки (игра). Ив. 49. Мил. 54. | ||
− | [ | + | |
+ | КУ́ЗЬМІРКИ, рок і рків, мн., розм., рідко. Те саме, що жмурки 1. — Дядьку! ну зав'яжемо очі та в кузьмірки будемо гратись (Панас Мирний, I, 1954, 273); — Та думаю, тату, що не в кузьмірки граються [колгоспники] (Олесь Донченко, VI, 1957, 230). | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 386. | ||
+ | |||
+ | Словник синонімів | ||
+ | ПІ́ЖМУРКИ (дитяча гра), ЖМУ́РКИ, ПАНА́Сдіал.,КИ́ЦІ-БА́БАдіал.,КУ́ЗЬМІРКИдіал.У вишняку бігала дітвора, граючись у піжмурки та в квача (П. Кочура); - Добрий вечір, хлоп’ята! Не вмієте в жмурки, Тож виходьте, У сніжки Пограємось ми (М. Нагнибіда): Собі очиці зав’язала [Дидона] І у панаса грати стала, Енея б тілько уловить (І. Котляревський); А колись, каже, ви так з ними вигравали в хрещика та в киці-баби (Словник Б. Грінченка); | ||
+ | |||
+ | Пі́жмурки — старовинна народна гра, під час якої один із учасників із зав'язаними очима ловить або відшукує інших. Інші назви — жму́рки, ки́ці-баба, ку́ца-баба, ку́ці-баба, ці́ці-баба. | ||
+ | |||
+ | ПІ́ЖМУРКИ, рок. мн. Те саме, що жмурки 1. Отут, було, на цвинтарі Я з дітьми гуляю, І з Юрусем гетьманенком У піжмурки грасм (Тарас Шевченко, I, 1963, 291); У вишняку бігала дітвора, граючись у піжмурки та в квача (Панас Кочура, Родина.., 1962, 138). | ||
+ | |||
+ | У піжмурки грати (гратися, бавитися і т. ін.) — те саме, що Гратися в жмурки (див. жмурки 1). Доки вони [куркулі] з нами у піжмурки гратимуть: і народна земля, і — не займай! (Андрій Головко, II, 1957, 498); — Ми йдемо до ворога, а я ворогом у піжмурки гратися нічого (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 168); — Давайте покинемо бавитися в піжмурки. Так буде краще. А щиру відповідь ви дістали раніш (Юрій Шовкопляс, Інженери. 1956, 204). | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 529 |
Поточна версія на 16:31, 18 листопада 2018
Кузьмірки, -рок и рків, мн. Жмурки (игра). Ив. 49. Мил. 54.
КУ́ЗЬМІРКИ, рок і рків, мн., розм., рідко. Те саме, що жмурки 1. — Дядьку! ну зав'яжемо очі та в кузьмірки будемо гратись (Панас Мирний, I, 1954, 273); — Та думаю, тату, що не в кузьмірки граються [колгоспники] (Олесь Донченко, VI, 1957, 230).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 386.
Словник синонімів ПІ́ЖМУРКИ (дитяча гра), ЖМУ́РКИ, ПАНА́Сдіал.,КИ́ЦІ-БА́БАдіал.,КУ́ЗЬМІРКИдіал.У вишняку бігала дітвора, граючись у піжмурки та в квача (П. Кочура); - Добрий вечір, хлоп’ята! Не вмієте в жмурки, Тож виходьте, У сніжки Пограємось ми (М. Нагнибіда): Собі очиці зав’язала [Дидона] І у панаса грати стала, Енея б тілько уловить (І. Котляревський); А колись, каже, ви так з ними вигравали в хрещика та в киці-баби (Словник Б. Грінченка);
Пі́жмурки — старовинна народна гра, під час якої один із учасників із зав'язаними очима ловить або відшукує інших. Інші назви — жму́рки, ки́ці-баба, ку́ца-баба, ку́ці-баба, ці́ці-баба.
ПІ́ЖМУРКИ, рок. мн. Те саме, що жмурки 1. Отут, було, на цвинтарі Я з дітьми гуляю, І з Юрусем гетьманенком У піжмурки грасм (Тарас Шевченко, I, 1963, 291); У вишняку бігала дітвора, граючись у піжмурки та в квача (Панас Кочура, Родина.., 1962, 138).
У піжмурки грати (гратися, бавитися і т. ін.) — те саме, що Гратися в жмурки (див. жмурки 1). Доки вони [куркулі] з нами у піжмурки гратимуть: і народна земля, і — не займай! (Андрій Головко, II, 1957, 498); — Ми йдемо до ворога, а я ворогом у піжмурки гратися нічого (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 168); — Давайте покинемо бавитися в піжмурки. Так буде краще. А щиру відповідь ви дістали раніш (Юрій Шовкопляс, Інженери. 1956, 204).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 529