Ґонталь

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ґонталь, -ля, м. Желѣзный гвоздь, которымъ прибивается гонтъ. Хотин. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Гонта́ль, рідше — гонтовий цвях (від пол. gontal < сер.-в.-нім. gantnagel < gant < лат. cantherius — «жердина», «брус») — виріб у будівництві та архітектурі XVIII — початку XX ст.; дерев'яний кілочок, яким кріпилися дранка або лата до обрешітки; залізний цвях для прибивання ґонту.

Використання Широко використовувався на Гуцульщині таким способом: у пази вінця, яке прикріплювали у гребені даху, заганяли два шари драниць, а нижні кінці їх притискали гонталями.

У Поліссі так: рублений верх покривали двома рядами драниць, які пришивали до зруба верха дерев'яними кілочками-гонталями.

Також був поширений у Східній Галичині.

Ілюстрації

3a848738c6b4269e82c33617d8ea5eac.jpg Bardeaux.XVe.et.XVIe.siecles.png Амкаав.jpg Depositphotos 10246508-stock-photo-old-rusty-nail-on-a.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання