Ґльоґ

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Ґльоґ-ґа, м. = Ґлеґ. Ном. № 12571.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 349. [<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11208-glog.html" title="ҐЛЬОҐ. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐЛЬОҐ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]

Ґльоґ (швед. glögg, фін. glögi) — гарячий напій з червоного вина з додаванням прянощів, поширений в період Різдва у Швеції, Фінляндії та Естонії (колишні терени Шведської імперії. [1]

Історія

Напій з'явився у Швеції (та Фінляндії) в період пізнього Середньовіччя, коли в вино низької якості почали додавати корицю, кардамон, гвоздику і апельсинові скориночки. Згідно з переказами, шведський герцог Юхан III в різдвяний вечір 1562 р. привіз в м. Або свою дружину, польську принцесу Катерину Ягеллонську, яка щоби зігрітися пила гаряче червоне вино з корицею. У XVI-XVII століттях вино приправлене медом і прянощами підігрівали і використовували як зігріваючий напій в холодну пору року. Первісна назва напою була «хіппокрас», а найменування «ґльоґ» даний напій отримав у Швеції в кінці XVIII століття. У середині XIX століття ціна на цукор стала доступною і для простого народу у зв'язку з чим мед в приготуванні ґльоґу був замінений на цукор. У новій технології вино, змішане з прянощами, нагрівали в спеціальному казані, над яким в ситі поміщали цукрову «голову», поливаючи її невеликою кількістю горілки. Під впливом тепла цукор прогрівався, танув і стікав у напій. Технологію приготування напою виражає слово швед. glödga e gthtrkfls - «розжарювати», «відпалювати». У результаті чого виходило «гаряче вино» швед. glödgat vin. З 1933 р. у Фінляндії, в магазинах «Alko» став продаватися готовий ґльоґ.

Приготування

У Швеції в якості основи для приготування ґльоґу використовується червоне вино, в яке для кріпості додається мадера або горілка. Крім того, додається гвоздика, подрібнений кардамон, кориця, імбир і кірочки цитрусових. У XX столітті в ґльоґ стали додавати очищений мигдаль та родзинки. До напою рекомендується подавати пряне печиво піпаркаккуя (Піпаркукас) і сир із зеленою цвіллю, а у День святої Люсії - традиційні шведські солодкі булочки з шафраном «Луссекатт». У готовий напій іноді додають чай, ром і лимонну цедру, отримуючи в результаті пунш з червоного вина. Замість червоного вина іноді використовується біле вино, сидр і яблучний сік, в результаті чого отримують ґльоґ золотистого кольору. В якості основи для безалкогольного ґльоґу підходить брусничний або чорносмородиновий сік.

Ілюстрації

03 shutterstock 88521172.jpg

Файл:Helenawahlman-glc3b6ggandgingerbread-68.jpg

800px-Glögg kastrull.JPG