Ґилун

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ґилун, -на, м. Самецъ съ однимъ ядромъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. См. Кишкун.

Див. також:

Ґрунтик

Сучасні словники

ҐРУНТ, у, чол.

1. Верхній шар земної кори, придатний для життя рослин. Є сторона — Гесперійською греки її прозивають, — Давня країна, прославлена військом та ґрунтом родючим (Микола Зеров, Вибр., 1966, 236); Для утеплення чи для здешевлення хату будували, підкопавши ґрунт (Ле і Левада, Півд. захід, 1950, 148); // Верхній шар землі щодо його складу. Друге місце за площею серед ґрунтів Полісся належить болотяним, торфово-болотяним ґрунтам та торфовищам (Нариси про природу.. Українського Полісся, 1955, 224); Менші врожаї вона [яра пшениця] дає на піщаних і супіщаних ґрунтах Полісся (Колгоспник України, 2, 1958, 15).

2. Морське, річкове і т. ін. дно. Підводний човен лежав на ґрунті (Микола Трублаїні, II, 1955, 316).

3. заст. Земельний наділ. Послужив він рік, а на другий уже ґрунт і хату купив (Панас Мирний, II, 1954, 39); Коли б вона, Катерина, мала свій родючий ґрунт, то шанувала б його і пестила (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1950, 37); * У порівняннях. Без батьків, як без ґрунту, без дітей, як без крил (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 294); // Двір з усіма прилеглими будівлями, угіддями. У тій балці, на крутому косогорі, неначе притулилось зелене гніздо з високих верб. То був ґрунт.. Івана Михалчевського (Нечуй-Левицький, II, 1956, 125).

4. перен. Те, що становить основу чого-небудь, є вихідним матеріалом для створення, виникнення чогось. Дружба народів — ґрунт, на якому росте й квітне радянська поезія (Радянське літературознавство, 10, 1949, 10); Партійність і народність є тим ґрунтом, на якому формувалось і зростало соціалістичне мистецтво (Мистецтво, 1, 1966, 4). ♦ Готувати (підготувати, підготовляти, підготовити і т. ін.) ґрунт — вести підготовку для здійснення чого-небудь. Данило обережно готував ґрунт до переговорів з папою (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 578); Мати під ногами (під собою) ґрунт: а) почувати себе впевнено в чому-небудь. Може, на той рік пощастить мені зібрати більше матеріалу і тоді матиму міцніший ґрунт під ногами (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 400); б) бути обґрунтованим, виправданим. Задерикуватість та зухвалість багатомаєтних галицьких бояр мали під собою ґрунт (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 71); На ґрунті чого — через що, внаслідок чого; на основі чого. Цілий ряд віршів-пісень Платона Воронька виріс безпосередньо на ґрунті народної пісні (Максим Рильський, III, 1956, 71); Не втрачати ґрунту [під ногами] — не втрачати зв'язку з реальністю. Це добре, коли людина вміє отак мріяти, — не втрачаючи ґрунту під ногами... (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 259).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — С. 181.

[1]


ГРУНТ м. немецк. материк, земля, почва; || дно реки, моря; || в тканях, картинах, шпалерах и пр. фон, поле, земля; || подмазка, подмалевка, закраска, первый слой краски, по которой кроют вторично, окрашивая вещь, или по которой пишут картину. Грунтовой, принадлежащий, относящийся к грунту в разн. знач. грунтовые дороги, природные, земляные, не щебенка, простые; делятся на государственные, губернские, уездные, торговые, сельские или проселочные. Грунтовые растения, посаженные в почву, не в кадках и не в теплице. Грунтовой сарай, навес на столбах, в котором посажены плодовые деревья, раскрываемый на лето, на зиму покрытый и забранный досками. Грунтовать что, крыть краской в первый раз, подмазывать или закрашивать. —ся, быть грунтуему. Грунтованье ср. длит. грунтовка ж. об. действие по знач. глаг.Грунтовня ж. грунтовой сарай. Грунтов м. морск. цепи, веревки или плетенки, пояса, подводимые под кузов судна, по разным случаям: для подъема гребных судов, для валки и колеванья и пр.

(Словарь Даля)


Фразеологізми:

ҐРУНТ

вибива́ти / ви́бити ґрунт з-під ніг чиїх, у кого. Позбавляти кого-небудь упевненості, підтримки, опори в чому-небудь. Черговий по станції, дідок з пишними сивими вусами, пильно і підозріло глянув на Миколу .. — Що, відпустку дали? Він (Микола) міг би обійтись і без пояснень, але перше ж пряме запитання чергового якось одразу вибило ґрунт з-під його ніг (Д. Ткач).

втрача́ти / втра́тити ґрунт під нога́ми. Переставати бути впевненим у собі, в своїх силах, бути позбавленим того, на чому тримається суспільне чи службове становище, світогляд і т. ін. Усі перевертні (пани) почували своє велике горе, що вони вже втратили усі.. “рухомі й лежачі добра” та маєтності на Україні, може й навіки, втратили народний ґрунт під ногами (І. Нечуй-Левицький).

готува́ти (підготовля́ти) / підготува́ти (підгото́вити) ґрунт для кого—чого, до чого. Створювати необхідні умови для когось, чогось, для здійснення чого-небудь. Данило обережно готував ґрунт до переговорів (А. Хижняк); Підготували ґрунт для майбутніх досліджень (З журналу).

ґрунт (земля́) хита́ється (повзе́, су́неться і т. ін.) під нога́ми у кого, чиїми. Чиєсь становище стає ненадійним, непевним і т. ін. Кожний зрубаний Тиховичем виноградник накладав вагу на його сумління. Не ставало певності в корисності діла, ґрунт почав хитатися під ногами в Тиховича (М. Коцюбинський). ґрунт усува́ється під ким. Барвінський чує, що під ним ґрунт усувається, і збирає собі яку-небудь партію, хоч би клерикальну (М. Коцюбинський). ґрунт попо́вз з-під ніг у кого. Ласій побачив, як ґрунт поповз у нього з-під ніг, відчув, що втрачає точку опори. І почуття його не обдурило. Андрія Оболонського обрали головою (Ю. Збанацький).

зондува́ти / прозондува́ти ґрунт. Попередньо розвідувати, з’ясовувати що-небудь. Він почав зондувати ґрунт, щоб пробратися до Києва (П. Колесник); І все ж, Катричу почало здаватися, що їхні стосунки вийшли за межі дружби й вступили в ту фазу, коли можна прозондувати ґрунт (В. Попов).

ма́ти міцни́й (тверди́й, до́брий і т. ін.) ґрунт під нога́ми. Почувати себе твердо, впевнено, незалежно і т. ін. Може, на той рік пощастить мені зібрати більше матеріалу і тоді матиму міцніший ґрунт під ногами (М. Коцюбинський); Хоч навчаються у вузах і мають під ногами твердий ґрунт, упевненості в завтрашньому дні (молоді люди) здебільшого не мають (З газети).

ма́ти під собо́ю ґрунт. Бути зумовленим, виправданим чим-небудь; пояснюватися чимсь. Задерикуватість та зухвалість багатомаєтних галицьких бояр мали під собою ґрунт (А. Хижняк); (Джаліл:) Якщо скосити люцерну, то сарана сяде на бавовник… Розпорядження директора не має під собою ґрунту (Л. Первомайський).

на ґру́нті якому, чого. Будучи пов’язаним із чимось; на якійсь основі. Немало легенд і переказів виникло в атмосфері життя кожного народу, на конкретному місцевому суспільно-історичному ґрунті (Легенди..); Серед населення Бойківщини жили дещо адаптовані на місцевому ґрунті загальноукраїнські пісні про Байду, “Ой Морозе, Морозенку”, “Засвистали козаченьки” та ін. (Бойківщина); Цілий ряд віршів-пісень Платона Воронька виріс безпосередньо на ґрунті народної пісні (М. Рильський); Що в них могло бути спільного .. На якому ґрунті вони подружились? (А. Дімаров).

прощу́пати (прома́цати) ґрунт. З’ясувати, перевірити, вивідати що-небудь; дізнатися про щось. Бронко зразу зміркував, що через цю дівчину можна було б прощупати ґрунт на фабриці Гольдштрома (Ірина Вільде); Мамій вирішив ретельно промацати ґрунт щодо можливості одруження з Тетяною (С. Добровольський).

пуска́ти / пусти́ти ґрунт з-під ніг, рідко. Переставати бути впевненим у собі, в своїх силах, позбуватися того, на чому тримається становище, світогляд і т. ін. Промінь згас над рідним краєм; А ми, скільки кожен зміг, У провалля себе пхаєм. Ґрунт пускаємо з-під ніг (П. Грабовський).

(">ҐРУНТ</a> Фразеологічний словник української мови)

Ілюстрації

Грунт1.jpg Грунт2.jpg

Використані джерела

1. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 349. [<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11188-gylun.html" title="ҐИЛУН. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐИЛУН. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]

2.http://supervoojko.io.ua/s82194/runti_ukraeni_.