Ґвинт

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ґвинт, -та, м. Бинтъ. А ми це вікно ґвинтом придавим. Канев. у. Ум. Ґвинтик. Десь тут ґвинтик лежав. Харьк.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1. Стрижень, що має спіральну різьбу на зовнішній поверхні. Терентій замикає віконниці на залізні гвинти (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 316); Скільки йому треба було зусилля, щоб ослабілими руками одкрутить гвинти люка... (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 125).

2. Частина рухового механізму пароплава або літака у вигляді лопатей, прикріплених на валу. За кормою клекоче і піниться збита гвинтами вода, — корабель набирав швидкість (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1950, 123); Прямісінько на їхню машину, свистячи в повітрі гвинтами, пікірував фашистський літак (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 56).

3. у знач. присл. гвинтом. По спіралі. Буває випустиш, оце їх [голубів] надвечір, а вони на радощах підуть угору такими гвинтами, що ледве мріють над тобою у небесах (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 24); Немов підхоплені гарячим вітром, звелись дибки командирські коні, гвинтами повернулись в повітрі і поринули в далечінь (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 153).

Джерела

1.Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 44.

Ілюстрації

Гвинт.jpg Гвинт 1.jpg Гвинт2.gif Гвинт3.jpeg