Ґахуватися

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ґахуватися, -хуюся, -єшся, гл. Франтить, наряжаться, прихорашиваться. Ном. № 11205. Ходила б біло, то кажуть: ґахується; ходила б чорно, то кажуть: лінується. Нп.

Сучасні словники

1) Ґахуватися:дієсл., -хуюся, -єшся.- Причепурюватися,наряджатися (Криворучко В. Вживання букви Ґ / кг (чи інших написань) в історії розвитку мови); Орфографічний словник.

2) Одягатися не за віком, не за станом (Словник діалектизмів)

3) НАРЯДЖАТИСЯ 1, аюся, аєшся, недок., НАРЯДИТИСЯ, ряджуся, рядишся, док.

1. у що, без додатка. Одягатися (перев. у святковий, гарний одяг). І наряджається і чепуриться [Оксана] щодня (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 444); Їм [бояриням] легко у коштовні паволоки наряджатися та дорогі прикраси чіпляти (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 519); А Франка щосуботи нарядиться, мов дівка, і біжить до клубу (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 71); * Образно. В найкоштовніші обнови нарядилась Україна (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 10); // розм. Одягатися в будь-який одяг, надівати будь-яке взуття. Зараз після обіду нарядилася Христя в стару одежинку, замісила глини й почала шпарувати (Панас Мирний, III, 1954, 101); Господар ферми, закопавши на всяк випадок чоботи в землю і нарядившись у драні черевики, стояв біля воріт і прощався (Олесь Гончар, III, 1959, 220); // перев. ким. Одягаючись, ставати подібним до кого-, чого-небудь. Три дні так добре пили, що ніхто так і не затямить; і наряджались хто журавлем, хто ведмедем... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 304).

2. тільки недок. Пас. до наряджати 1. (Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 180).


НАРЯДЖАТИСЯ 3, аюся, аєшся, недок., НАРЯДИТИСЯ, ряджуся, рядишся, док.

1. Мати намір, збиратися що-небудь робити. Зійшовся гурток тоді дітей, нарядились піти у місто в панський сад (Степан Васильченко, I, 1959, 290).

2. розм. З'являтися, утворюватися на тілі. [Химка:] У дитини пліснявка нарядилася вже п'ятий день (Марко Кропивницький, III, 1959, 230); — Сказать по правді, в мене от-от незабаром нарядяться пухирі або чиряки на підошвах (Нечуй-Левицький, I, 1956, 601).

3. тільки недок. Пас. до наряджати 2 1. (Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 180).


Наряджа́ти, -джа́ю, -єш, сов. в. нарядити, -джу, -диш, гл. 1) Приготовлять, приготовить, приводить, привести въ порядокъ, устроить. Нарядім він новий серп пшениченьку жати. Н. п. Ми йому ґанки нарядили. Борз. у. 2) Убирать, убрать, наряжать, нарядить. Не за для тебе сю калину садили, а за для тебе дівку нарядили. Грин. III. 488. 3) Снаряжать, снарядить, назначать, назначить. 4) нарядити дитину. Выраженіе, имѣющее смыслъ: сдѣлать ребенка. Було й цілуємось, захилившись за двері, а тут не стямилась, як і дитину нарядили. Г. Барв. 476. 5) нарядити перекір. Сдѣлать наперекоръ, сдѣлать вопреки чему. А я тобі, моя мати, перекір наряжу: повну хату, ще й кімнату женихів наведу. Н. п. 6) нарядити ціну. Назначить цѣну. Взяли тому коню ціну нарядили, півтораста карбованців та й чотирі. Н. п. [http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/31345-narjadzhaty.html КСловарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 518]

Синоніми

ОДЯГА́ТИ кого у що (покривати одягом кого-небудь), ВДЯГА́ТИ[УДЯГА́ТИ], УБИРА́ТИ[ВБИРА́ТИ], ОДІВА́ТИрозм.,ЗОДЯГА́ТИрозм.,ВОДИ́ТИу чому, розм.,ОБЛАЧА́ТИзаст., уроч., ірон.;НАРЯДЖА́ТИ (одягати кого-небудь у гарне, святкове вбрання), ОБРЯДЖА́ТИ розм.; ВИРЯДЖА́ТИ, РОЗРЯДЖА́ТИ розм.,ВИЧЕПУ́РЮВАТИ розм. (надто гарно, пишно, чепурно); ПРИОДЯГА́ТИ розм. (пристойно); ПРИБИРА́ТИ розм. (гарно та охайно; покійника, готуючи до похорону). - Док.: одягти́[одягну́ти], вдягну́ти[удягну́ти], вдягти́[удягти́], убра́ти[вбра́ти], оді́ти, зоді́ти, зодягти́[зодягну́ти], облачи́ти, наряди́ти, обряди́ти, ви́рядити, розряди́ти, ви́чепурити, прихаху́литидіал.приодягти[приодягнути], прибра́ти. Привезли [дітей] за місто у великий сірий дім. Позносили дітей всередину, мили гарячою водою, одягли в чисті сорочки (Ю. Яновський); Галя почала його вдягати, обувати чоботи (Б. Грінченко); Здивувалися Федір і Марина як і справді почали їх мити, чесати, в нову одежу вбирати (Панас Мирний); Воєвода з похмурою неквапливістю прикидав, як слід зодягти свого нового прислужника (П. Загребельний); Що ти мене, як старця, у драному водиш (Словник Б. Грінченка); Облачили мене в сірячину ветхую, в постоли дранії,.. у путь супроводили (Я. Баш); Ув оксамит стареньку нарядили, У золотом гаптовані патинки (П. Куліш); У білій сорочці та ще і з манишкою дядя Гриша. Тільки що надів оце.. - радо усміхнений. - Оце так обрядила! Спасибі, Олянко! (А. Головко); [Світилки і свашки:] На нас сорочка з китайки. Нас мати виряджала, з скрині сорочку давала (І. Нечуй-Левицький); Пані її приодягла хороше, у городі пошили їй керсет і юпку, і черевики купили (Ганна Барвінок). - Пор. 1. надяга́ти.

Інтернет ресурси

Криворучко В. Вживання букви Ґ / кг (чи інших написань) в історії розвитку мови

Ілюстрації

398632 900.jpg Depositphotos 9954446-stock-illustration-girl-looks-at-herself-and.jpg Depositphotos 13762272-stock-illustration-girl-combing-her-hair-before.jpg Giphy.gif Im-baddie3.jpg Im-baddie4.jpg