Ґанч

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ґанч, -чу и -чі, м. и ж. = Ґандж. ЕЗ. V. 91. У корови нема ніякої ґанчі. Канев. у. Я не можу того вола купити, бо має в ногах великий ґанч. Вх. Зн. 13. 1. Рубець у нього тут, рубнув, знать, шаблею татарин!.. І той рубець у другого б був ґанджею, у нього ж він красою служить і до лиця, як лицарю, йому!.. (Карпенко-Карий, I, 1960, 149); Телички були гарного приплоду, а коні хоч трохи й худі, проте без ґанчу, видко, роботящі (Юрій Яновський, II, 1958, 403).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 26.


Академічний тлумачний словник (1970—1980) (http://sum.in.ua/s/gandzh)

ҐАНЧ, у, чол. і жін., розм. Те саме, що вада (Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 26.)

Словник синонімів Караванського

ҐАНЧ

ВАДА, п. щербина; ґанч, ганджа.

Іноземний словник

Ґанч-flaw, lack

Ілюстрації

Gandz.jpg Gandz 4.jpg


Зовнішні посилання