Ґаляра

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ґаляра -ри, ж. 1) = галера. КС. 1882. XII. 505. 2) Судно для перевозки грузовъ. 3) Плоскодонная лодка на два весла. Вас. 157. Ум. галярка. Ми у Кременчуці переїздили на той беріг галярками. Пирят. у.

Ґаляра, -ри, ж. То же, что и таляра 2. Вх. Уг. 25.

Див. Ґалера


Сучасні словники

Човен. - Сама Настя один раз бачила, як перед вечором він за городом лазив по куп'ї й виводив галяру до себе в берег (Іван Ле, Вибр., 1939, 76). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 22.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 22. (http://sum.in.ua/p/2/22/2) ҐАЛЯ́РА, и, ж., діал. Човен. Сама Настя один раз бачила, як перед вечором він за городом лазив по куп’ї й виводив галяру до себе в берег (Ле, Вибр., 1939, 76).

Толковый словарь украинского языка (http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-29267.htm)

Ґаляра - човен.

Іноземні словники

Ґаляра - ship

Ілюстрації

Galiara.jpg Galiara2.jpg Galiara3.jpg Galiara4.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання