Ґальонка

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ґальонка, -ки, ж. 1) Головной уборъ дѣвушекъ изъ полосы позумента. Убереться до церкви, надіне на голову ґальонку, заквічається. О. 1862. VIII. 16.

Сучасні словники

1) Парчева стрічка. Посеред довгої й широкої зали стояв довгий стіл, засланий червоним сукном, облямованим золотою гальонкою /Панас Мирний, II, 1954, 271 (Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 23).

Словозміна:

Відмінок Однина Множина
Називний гальо́нка гальо́нки
Родовий гальо́нки гальо́нок
Давальний гальо́нці гальо́нкам
Знахідний гальо́нку гальо́нки
Орудний гальо́нкою гальо́нками
Місцевий на/у гальо́нці на/у гальо́нках
Кличний гальо́нко гальо́нки

Ілюстрації

Galonka.jpg Galonka 2.jpg Galonka 3.jpg Galonka 4.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання