Ґаздування

Ґаздува́ння, -ня, с. Хозяйничанье.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ҐАЗДУВА́ННЯ, я, сер., діал. Дія за значенням ґаздувати.

ҐАЗДУВАТИ, ую, уєш, недок., діал. Господарювати. Ще з рік так походив [Іван], а відтак оженився. Треба ж було ґаздувати (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 332); Що мені оті дурні поговори, коли я сам бачив, як люди на колгоспній землі живуть і ґаздують (Семен Журахович, Опов., 1956, 186).

ґаздування - іменник, середній рід, неістота

                     Відмінювання 
   Однина                            Множина
Називний -  ґаздування         Називний -  ґаздування   
Родовий -   ґаздування         Родовий -   ґаздувань
Давальний - ґаздуванню         Давальний - ґаздуванням
Знахідний - ґаздування         Знахідний - ґаздування
Орудний -   ґаздуванням        Орудний -   ґаздуваннями
Місцевий -  у/на ґаздуванні    Місцевий -  у/на ґаздуваннях
Кличний -   ґаздування         Кличний -   ґаздування

Ілюстрації

Джерела та література

СЛОВНИК.UA

"Тіні забутих предків" Михайло Коцюбинський