Ятрівка

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ятрівка, -ки, ж. Жена мужнина брата. Рудч. Ск. II. 143. МУЕ. III. 171.


-и, ж. Дружина чоловікового брата.

[Соломія:] Здорова, сестро.
[Настя:] Якая тобі сестра? Тілько що ятрівка.
[Соломія:] Так хіба що? Чужі та й то кличуть одне другого сестрою, а ми ж з тобою жінки рідних братів(К.-Карий, II, 1960, 178);
Домаха нічого не знала про суперечку поміж братами і світом стала будити Пріську.— Вставай, Прісько, я вже затопила, — погукала вона на ятрівку (Л. Янов., І, 1959, 178).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 660.