Ятер

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Я́тер, -ра, я́терь, -ря и я́тір, -ра, м. Рыболовный снарядъ: сѣть, натянутая на нѣсколько обручей, расположенныхъ другъ отъ друга на 1/2 — 1 арш.; обручи постепенно уменьшаются въ діаметрѣ и сѣть съуживается, переходя въ глухой конецъ — куте́ць; къ первому большому обручу прикрѣпляется другая воронкообразная сѣть, имѣющая на концѣ небольшое отверстіе (устенок) и входящая внутрь большого конуса, для чего закрѣпляется тоненькими веревочками къ глухому концу; впереди, у основанія, къ первому же обручу прикрѣпляется два крила изъ сѣти такой же вышины, какъ и основаніе. Браун. 18. Иногда крыло бываетъ одно, тогда на другомъ концѣ его помѣщенъ второй ятір, совершенно одинаковый съ первымъ. Харьк. у. Части ятеря галицкаго: внутренній конусъ — суятрик, отъ ятеря идутъ два крила. Вх. Пч. II. 22. Вони улізли у ятір, та вже й не вилізе (щука). Рудч. Ск. і. Усю торішню зіму рибалка ятером ловив в тій річці рибу. Греб. 388. Ум. Ятерець. См. Єтір.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Рпрорл.jpeg Раппрооол.jpeg Рекпр.jpeg Рвпрол.jpeg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання