Янгол

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Я́нгол, -ла и янголь, -ля, м. Ангелъ. Заснув піп і бачить во сні: стоїть в головах янгол да й каже: «Не бійся нічого: Бог мене послав на землю боронити тебе». Рудч. Ск. II. 160. Прилітає янголь: «Прислав Бог».... Рудч. Ск. II. 154. Ум. Я́нголик. Грин. ІІІ. 48. См. еще янголя, янголятко, янголяточко.

Сучасні словники

Янгол Академічний тлумачний словник

ЯНГОЛ, а, чол., розм. Те саме, що ангел. На іконостасі стояв чималий золотий хрест з терновим вінком на перехресті, а по боках коло хреста стояли навколішки два позолочені янголи (Нечуй-Левицький, II, 1956, 347); Тепер у колишній церкві тиша. Така, яка панувала в години після відправи. Дрімотна й урочиста. Давно немає позолочених ікон, розмальованих янголами криласів і простінків (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 105); [Дуенья:] Моя сеньйора — янгол милосердя! (Леся Українка, III, 1952, 391); * У порівняннях. Мов янголи ясні, літають мрії ті І будять у людей надії золоті (Максим Рильський, I, 1960, 81).

♦ День янгола, заст. — іменини. [Горпина:] Готуй лишень, Оленко, обід, бо вже куми йдуть справляти день мого святого янгола (Нечуй-Левицький, II, 1956, 501); Цими днями святкувала пані Міллер день свого янгола (Ольга Кобилянська, III, 1956, 221).

Ілюстрації

Angel1.jpg.jpg Angel2.jpg.jpg Angel3.jpg.jpg Angel4.jpg..jpg

Медіа

Див. також

Слово "янгол" означає посланець, "той, хто приносить вісті". Слово "мал'ахім" (провісники), що вживається в першотворі старозавітної частини Біблії, було перекладено грецькою як angeloi (лат. angeli), і при цьому спершу його тлумачили як персоніфікацію повелінь Божих, а згодом воно стало означати членів небесного воїнства, що належать Граду Божому.

Невидимі посланці, мешканці небес, істоти світлі та легкі, але також вогненні та войовничі, існують у багатьох традиціях, і немає жодної цивілізації, де б не згадувалися ці духовні сутності, які співпрацюють із Творцем у виконанні безлічі різноманітних місій, згідно зі своїми рангами та категоріями. Ці посередники між Богом та світом символізують божественні діяння та зв'язок Бога з його творіннями.

В Індії Всесвіт розуміють як ієрархію активних сил, янгольських та демонічних, божественних та героїчних. Цей світ об'єднує 7 планів - від невидимого джерела до конкретного прояву, - планів, населених міріадами божеств, янголів, демонів, котрі вкупі утворюють армію для служіння "Дхармі", Великому Універсальному Закону через "Карму", закон дії та протидії.

У Греції Платон, із слів Сократа, стверджує, що всередині кожної порядної людини існує "даймон" (від грецького "daimonion" - "божественне"), таємничий голос, що наставляє на вірний шлях, один із "геніїв-охоронців", що знаходяться між смертним та безсмертним, людським та божественним, чуттєвим та розумним, - той, хто любить істину та схиляє людину до добра, краси та щастя.

Янголи як "посланці Божі" часто згадуються у Писанні; і віра в їхнє існування глибоко вкоренилася у християнській традиції, де це слово означає духовних істот, особистостей, які є більш досконалими, ніж людина і сповіщають людям волю Божу та втілюють на землі Його веління. Янголи - істоти, створені Богом раніше творення видимого світу. Вони духовні та безтілесні або, можливо, мають деяке ефірне тіло; якщо вони набувають видимого образу - він є лише їх тимчасовою формою, а не постійним буттям. Для янголів наших просторових умов не існує, проте вони не є всюдисущими. Вони досконаліші, ніж навіть перша людина, але обмежені у своїй довершеності: незважаючи на швидкість та глибину розуміння, не всюдисущі; попри свою чистоту та святість, можуть зазнавати спокуси. Вони створені вільними, а тому могли вільно утвердитися у добрі, як світлі янголи, або впасти, як злі духи. Вони стоять перед обличчям Господа, виконують Його волю; безупинно прославляють Його та насолоджуються благодаттю.

У Старому Завіті міститься багато згадок про істоти, призначення котрих - передавати волю Бога людському племені. Янгол - це і благовісник (три янголи, що прийшли до Авраама), і заступник праведників (руйнування Содому та Гоморри), він карає грішних (вигнання Адама та Єви з Раю) або постає таємничою персоніфікацією самого Бога (Іаков, що бореться з янголом).

Янголів існує незліченна кількість; це незчисленне воїнство небесне підрозділяється за вагою та ступенями довершеності. У V ст. їхні різноманітні чини було класифіковано у трактаті, автором якого за доби Середньовіччя вважали Діонісія Ареопагіта. У цьому трактаті, що зветься "Про небесну ієрархію" ("De Hierarchia Celesti"), він поділяє янголів на три ієрархії, кожну з котрих, у свою чергу, розбиває на три лики. Вища Ієрархія: Серафими, Херувими, Престоли. Середня Ієрархія: Панування, Сили, Всевладдя. Нижча ієрархія: Начала, Архангели, Янголи. Перша ієрархія оточує Бога у вічному поклонінні, друга - управляє зірками та елементами, третя - Начала - захищає земні царства, а Янголи та Архангели є божественними вісниками.

Чотири архангели, що згадуються у Писанні - це Михаїл, Гавриїл, Рафаїл та Уриїл. Згідно з давньоєврейською традицією, ці чотири архангели підтримують престол Бога. Архангели, наділені величною красою і божественними силами, підтримують піднесені стосунки з тлінною людиною.

Янголи - символи передвісників священного, котрі супроводжують нас і допомагають, коли це необхідно. Згідно з усіма традиціями, кожна людина має янгола-охоронця, який стежить за тим, щоб людина рухалася вперед шляхом своєї власної духовної реалізації. Усі релігії стверджують, що Бог ніколи не полишає людство напризволяще та наділяє кожну людину янголом-охоронцем, щоб ми могли чути Його голос - як потаємний шепіт, так і владні накази, що здатні спонукати нас до пробудження свідомості. Янгол Новий акрополь

Джерела та література