Юхта

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ю́хта, -ти, ж. 1) Юфть. КС. 1893. V. 279. Чуб. VII. 418. 2) Отвір у стіні печі, крізь яке чистять трубу, крізь яку виходить дим. Після цього отвір знову закривають.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

-и, жін. Сорт шкіри, одержуваний особливою обробкою шкур великої рогатої худоби, коней, свиней.

Ілюстрації

D17eaf2df51c8a636f7acfaa857b03b0.png 57e28afa62f13-1.jpg 15335506.jpeg Kak sdelat otopitelnuyu pech s varochnoj poverhnostyu dlya dachi svoimi rukami.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

Сучасні словники

===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) === Ю́ХТА, и, жін. Сорт шкіри, одержуваний особливою обробкою шкур великої рогатої худоби, коней, свиней. Аж ось! Глянь: лимар наш сю шкуру підіймає І юхтою її або габельком [габелком] величає (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 44); Чоботи з жовтої юхти, я довгими дебелими халявами справді здавались непомірними і важкими для легкої, красивої фігури Черниша (Олесь Гончар, I, 1954, 302). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 617.


===Академик === Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера юхта ТолкованиеПеревод юхта ю́хта "неудачный экзамен", харьк., пою́хтаться "провалиться" (см. Зеленин, РФВ 54, 110), ю́хнуть "исчезнуть",псковск., тверск. (Даль), юхну́ть "отставить", курск., "ударить кого-либо", псковск., тверск. (Даль), объюхта́ть"надуть в игре", курск., воронежск. (Даль). Неясно.


Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. М. Р. Фасмер. 1964—1973 • Юхта — название нескольких населённых пунктов: Юхта посёлок в Свободненском районе Амурской области. Юхта деревня в Казачинско Ленском районе Иркутской области … Википедия • юхта — юфть, кожа Словарь русских синонимов. юхта сущ., кол во синонимов: 2 • кожа (62) • юфть (3) … Словарь синонимов • юхта — [гол.] – обработанная особым способом (окраской, жировкой и т. п.) краснодубная кожа (выделанная дубителями растительного происхождения); идёт для верха тяжёлой обуви и шорно седельных изделий Большой словарь иностранных слов. Издательство «ИДДК» … Словарь иностранных слов русского языка • Юхта — 1) ж. д. станция на Забайкальской ж. д. в Свободненском р не. Осн. в 1926 г. Название с эвенк. : юктэ, юкто, иуктэ источник, ручей, родник, полынья [16]. 2) село Свободненском р не. Осн. в 1931 г. Название с эвенк. : юктэ, юкто, иуктэ источник,… … Топонимический словарь Амурской области • Юхта — см. Юфть … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона • Юхта — местн. ж.; = юфть Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой • юхта — и, ж. Сорт шкіри, одержуваний особливою обробкою шкур великої рогатої худоби, коней, свиней. Юхтові чоботи … Український тлумачний словник • Юхта — 676435, Амурской, Свободненского … Населённые пункты и индексы России • юхта — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови • Юфть и Юфта, Юхта — местн. ж. 1. Сорт мягкой кожи, получаемый особой обработкой шкур крупного рогатого скота, лошадей, свиней Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой