Юртувати

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Юртува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Волновать, возмущать. Козак людей юртує темний, хижий, п’яний. К. МБ. ІІІ. 253. Юртуєш розум. К. ПС. 56.


Сучасні словники

ЮРТУВА́ТИ, ую, уєш, недок. 1. перех., діал. Хвилювати; // Збуджувати, викликати гнів, роздратування. Козак людей юрту є темний, хижий, п'яний (Словник Грінченка). 2. неперех., розм. Те саме, що юртуватися 1. Їх же [дітей] там було чимало в той день, і отих дівчаточок, що.. галасували, юрту вали, радились, але не купували нічого, крім витрішків (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 171). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 617.

Ілюстрації

Iurtyvaty.jpg Patelnapomakitri.jpg Ortothephone.jpg

Медіа

Іншими мовами

incense

Джерела та література

https://youtube.com https://sum.in.ua