Юродивий

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Юроди́вий, -а, -е. Юродивый. Схаменіться недолюдки, діти юродиві! Шевч. 211.

Сучасні словники

Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЮРОДИВИЙ, а, е.

1. Психічно хворий; божевільний. Схаменіться, недолюди, Діти юродиві! Подивіться на рай тихий, На свою країну (Тарас Шевченко, I, 1963, 329); — Добре, — сказав старий, — я бачу, що з тобою нічого не зробиш, ти якийсь святий чи, може, трохи юродивий (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 119); // у знач. ім. юродивий, вого, чол.; юродива, вої, жін. Психічно хвора, божевільна людина. Загледівши Мурашка, юродивий впився в нього злим, розпаленим поглядом (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 282).

2. у знач. ім. юродивий, вого, чол.; юродива, вої, жін. У марновірних, релігійних людей — жебрак, божевільний, що має дар віщуна. По один бік диякона стояв.. юродивий, спустивши з одного плеча червону хламиду (Нечуй-Левицький, III, 1956, 24).

Словник синонімів Полюги

ЮРОДИВИЙ (розумово хворий) навіжений, навісний, безумний// який з'їхав з глузду.

Ілюстрації

Юродивий.jpg Юродивий1.jpg Юродивий2.jpg Юродивий3.jpg

Медіа

Див. також

Юродивий. Тарас Шевченко. Повне зібрання творів. Том. 2.

Рідкісний подвиг, або хто такі юродиві

Андрій Юродивий

Цікаві факти

Юродиві - люди, що брали на себе з любові до Бога і ближніх один з подвигів християнського благочестя - юродство про Христа. Вони не тільки добровільно відмовлялися від зручностей і благ життя земного, від життя суспільного, і від родини самого близького і кровного, але брали на себе вид божевільної людини, яка не знає ні пристойності, ні відчуття сорому, дозволяє собі іноді спокусливі дії. Ці подвижники не соромилися говорити правду в очі сильним світу цього, викривали людей несправедливих і забуваючи правду Божу, радували і втішали людей благочестивих і богобоязливих. Ю. нерідко ходили серед найбільш порочних членів суспільства, серед людей загиблих в громадській думці, і багатьох з таких знедолених повертали на шлях істини і добра. Майже всі Ю. Сходу і деякі з них на Русі були ченці.

Найбільш відомі: чернець Києво-Печерського монастиря Ісаакій (11 ст.), в Москві - Василь Блаженний (16 ст.), І. Я. Корейша (19 ст.) та ін.