Шумувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Шумува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Бродить. 2) Пѣниться. Як буде каша шумувати відставиш. НВолын. у. Через край вино шумує. К. Псал. 172. Бряжчать чарки, люльки шкварчать, шумує горілка. Г.-Арт. (О. 1861. III. 103). 3) Снимать пѣнку, накипь. Шумуй добре мед, бо не буде чистий.
