Шкурник

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Шкурник, -ка, м. Шкуродеръ. Лохв. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ШКУРНИК, а, ч., розм. 1. Той, хто вбиває належних до знищення тварин і здирає з них шкуру. - Так воно вже заведено: яка не є шкура на волові, а шкуродер здере її (Стельмах, І, 1962, 243).

2. перен. Жорстока людина, що визискує інших, наживається на них. [Кіндрат Антонович:] Казав, правда, що чув і те, як господин [пан] предводитель бовкнули про мене незвичайне слово: шкуродером мене звеличали! (Кроп., II, 1958, 279); - А може, таки перейдеш до нього? - Краще я за смертю піду! ..До того шкуродера нога моя не ступить (Стельмах, І, 1962, 230); Зараз він.. скаже, що я шкуродер, бо ламаю таку безбожну ціну за пустякову [незначну] роботу (Чаб., Катюша, 1960, 112); // Уживається як лайливе слово. Дибляни набігли, махаючи кийками й ломаками та гукаючи: -А, бісові шкуродери, попалися!.. (Гр.', II, 1963, 296).

Ілюстрації

26s.jpg 27 (1).jpg 743803 1 w 590.jpg Images.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання