Шахта
ША́ХТА, и, жін.
1. Система підземних споруд, де добувають корисні копалини (перев. вугілля) або провадять які-небудь роботи, і будівель на поверхні. Честь і шана всім трудящим В кузні, шахті чи з серпом; Хай для нас життя їх кращим Буде прикладом-зразком! (Павло Грабовський, I, 1959, 511); На мене зорять знов улюблені рядки, що серцеві колись одкрили в щастя браму, де шахти на горі за синіми садами й багряні квіти хмар над хвилями ріки (Володимир Сосюра, II, 1958, 13); — А хто ж тобі не дає стати робітником? Їдь на шахти, працюй, будь ласка (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 29); Вугільна шахта являє собою зараз велике, цілком механізоване підприємство (Радянська Україна, 23.I 1954, 3); // Тільки підземна частина споруд такого призначення. Там під землею, в шахтах, в глибоких ямах, серед задухи й смороду, од яких крутиться голова, працюють у темряві тисячі робітників (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 38); В залізорудних шахтах немає, як у вугільних, небезпечного газу (Петро Панч, В дорозі, 1959, 259); Для добування кам'яної солі, як і для добування вугілля, будують глибокі шахти (Уроки діда — старого хіміка, 1956, 79).
2. спец. Вертикальна подовжена порожнина в деяких конструкціях (ліфтах, турбінах і т. ін.). Витяжна шахта — це вертикальний канал, по якому витягуване повітря викидається в атмосферу (Довідник сільського будівельника, 1956, 479).
