Шарварок

Шарварок, -рку, м. 1) Обязательная поголовная работа на поправкѣ дорогъ, мостовъ и пр. На шарварок жене. НВолын. у. А нім шарварок відроблю, доти сердачок пропаде. Гол. III. 114. Що божа весна, то вже тра оцю гатку шарварком гатити. Подольск. г. 2) Шумъ, суматоха. Такий шарварок збили, що й годі. Подольск. г.

Сучасні словники

1. іст. Додаткова до панщини феодальна повинність по будівництву і ремонту мостів, шляхів, гребель, панських будинків і т. ін. Ті згінні дні, що вся громада повинна була одроблять.. за якийсь, вигаданий паном, шарварок, — пан одкладав на жнива (Нечуй-Левицький, II, 1956, 185); Минало два-три тижні, і знов на хуторі знаходилася негайна робота, і знов скликав він селян на шарварок (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 274).

2. перен., розм. Напружена робота, здійснювана спільними зусиллями, гуртом; час, пора виконання такої роботи. — Я стидав би ся, — каже він, — сидіти, згорнувши руки, коли всім навколо такі жнива, такий шарварок... (Олесь Гончар, III, 1959, 55); Звичайно, зима — то відпочинок для хлібороба. Взимку ми трохи віддихаємо від щорічного шарварку (Юрій Мокрієв, Слід.., 1969, 147).

3. перен., розм. Безладна метушня; розгардіяш. В домі панував шарварок. Збирали речі Софіїні, вкладали (Леся Українка, III, 1952, 506); Раптом в одному кінці табору здійнялася якась метушня. В темряві, у відблисках багать і не розбереш, що там робиться: лаються чи, може, й б'ються. Роман пішов на той шарварок (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 54).