Шануватися

Шануватися, -нуюся, -єшся, гл. Вести себя хорошо, уважать себя. Хто шанується, і люде того шанувать будуть. Ном. № 4429. Чому не Маруся, аби шанувалась. Посл.

Сучасні словники

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ШАНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. розм. Вести себе пристойно, як належить; слухатися. Хто шанується, і люди того шанувать будуть (Номис, 1864, № 4429); — Тітка одцуралась од такої небоги, бо небога й справді-таки не шанувалась (Н.-Лев., IV, 1956, 301); [Пані Кіттельгавсова:] Дивно мені,— молодий чоловік з такої доброї почесної родини.. Щоб так не вміти шануватись! (Л. Укр., IV, 1954, 236); [Пріська:] Таки й справді морока його знає, що воно за молодиця: і робить, і шанується, а все якимсь вовком позирає, як чуже (Вас., III, 1960, 98); — Ти ж, сину, вчися та шануйся,— наказувала.— Добре, мамо (Зар., На.. світі, 1967, 3); // до кого, рідко. Виявляти повагу, пошану до кого-небудь. Яцько Ходика вуса підкрутив. Он як шанується до нього Терновий (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 512). 2. Дбати про себе, про своє здоров’я; берегтися. Ви самі мусите трохи подбати про це і шануватися. Не знати, як Вам, а нам Ваше здоров’я потрібне (Коцюб., III, 1956, 339); У матері був свій клопіт — щоб дочка шанувалася, не забувала приготувати собі гарячу їжу (Коп., Земля.., 1957, 14); // перев. у наказ. сп. Бути пильним, обережним; остерігатися. — Шануйтеся ж, вражі ляхи, Скажені собаки: Йде Залізняк Чорним шляхом, За ним гайдамаки (Шевч., І, 1963, 99); — Що ти мені мораль читаєш? — спалахнувши, вигукує Маковей.— Завзялися, опікуни!.. Шануйся, дивись, бережись!.. Сам уже немалий, розумію дещо! (Гончар, III, 1959, 301); — Адже треба вдавати, що ти залюбки сприймаєш всі режисерські вказівки, бо інакше ж тебе зразу проженуть, а в той же час щокроку шануватися, щоб тебе не вивихнули на все життя… (Смолич, Театр.., 1940, 195).

Всесвітній словник української мови

Словник синонімів БЕРЕГТИ́СЯ (дбати про своє здоров’я, бути уважним до себе), БЕРЕГТИ́із сл. с е б е, СТЕРЕГТИ́СЯрідше, ГЛЯДІ́ТИСЯрозм.; ШАНУВА́ТИСЯ, ШАНУВА́ТИіз. сл. с е б е (берегти себе, дбати про себе). - Док.: поберегти́ся. Прошу тебе, бережися ти і бережи всіх, щоб не слабували (М. Коцюбинський); Я здорова і стережусь (Леся Українка); У матері був свій клопіт - щоб дочка шанувалася, не забувала приготувати собі гарячу їжу (О. Копиленко).

ПІДКОРЯ́ТИСЯкому (бути слухняним, покірним виконавцем чиєїсь волі, чиїх-небудь наказів), КОРИ́ТИСЯ, ПОКОРЯ́ТИСЯ, СКОРЯ́ТИСЯ, ПІДДАВА́ТИСЯ, СЛУХАТИСЯкого, СЛУ́ХАТИкого,ГНУ́ТИСЯперед ким,СХИЛЯ́ТИСЯперед ким,ПОХИЛЯ́ТИСЯперед ким, розм.,ПІДХИЛЯ́ТИСЯрозм.,КЛОНИ́ТИСЯперед ким, розм.,ЗМИРЯ́ТИСЯз ким, розм.;ПІДЛЯГА́ТИ, УЛЯГА́ТИ[ВЛЯГА́ТИ]діал. (бути залежним від когось, від чиєїсь волі); ШАНУВА́ТИСЯ (намагатися не викликати чийогось незадоволення). - Док.: підкори́тися, покори́тися, скори́тися, підда́тися, послухатися, послухати, зігну́тися, схили́тися, похили́тися, підхили́тися, склони́тися, змири́тися, підлягти́, улягти́[влягти́]. - Мені Йосип звелів стерегти хату. Я не вдома в себе, а у людей живу, то мушу підкорятися (А. Хижняк); В душі Михайло часто обурювався на батька, повставав проти його залізної волі, але корився йому (М. Томчаній); Мотря була не з таківських, щоб комусь покорятись (І. Нечуй-Левицький); Клим наказує невістці замовчати. Параска покірливо скоряється (К. Гордієнко); Коли отак із нього жінка вірьовки сучить, а він піддається, то не вартий він, щоб серед жонатих чоловіків на вулиці сидіти (Григорій Тютюнник); Веде [Тарасюк] між вербівчанами єретичні розмови та підбурює бідноту не гнутись перед багатіями (А. Іщук); [Бурлака:] От, думав, доживу віку спокійно, а тепер приходиться знову воювати! Не можна ж, не можна схилятися перед таким супостатом, як Михайло (І. Карпенко-Карий); Міркую сам-таки з собою: - Якби то, думаю, якби не похилилися раби... То не стояло б над Невою Оцих осквернених палат! (Т. Шевченко); "Перед султаном не склонимось ми, Шиї не схилим магнатам" (М. Рильський); Співець і воїн батьківщини, він не змирився і в неволі (С. Голованівський); - Що ж, чи підлягати йому? - Авжеж! я в його руках! (І. Франко); Ми підпадаємо впливам стороннім, Силі чужій улягаєм, наказам чужим коримося (переклад М. Зерова); Тітка одцуралась од такої небоги, бо небога і справді-таки не шанувалась (І. Нечуй-Левицький).

Укр.слов

ШАНУВАТИСЯ

поводитися пристойно, гідно триматися, зберігати самоповагу.

Іноземні словники

Українсько-англійський словник

Шануватися- honoured Синоніми: honour Honouring honouring honours Honours Legion of Honour Order of the Дефініція:

	1. show respect; respect, esteem; give an award to, pay tribute, praise; accept; fulfill a promise show respect; respect, esteem; give an award to, pay tribute, praise; accept; fulfill a promise (also honor)
	2. respected, esteemed, held in high regard ((alsor honored)
	3. officially Order of the Legion of Honour; Highest-ranking order and decoration of the French republic. It was created by Napoleon in 1802 as a general military and civil order of merit. Membership is open to men and women, French citizens and foreigners, irrespective of rank, birth, or religion. Admission into the Legion requires 20 years of civil achievement in peacetime or extraordinary military bravery and service in times of war.

Українська-російська переклад

шануватися

 разг.
 1) вести себя хорошо [как должно, как следует]; держаться [держать себя] с достоинством, сохранять (своё) достоинство; (подчиняться) быть послушным
   не шануватися — вести себя плохо [непристойно]; не слушаться
 2) беречься, беречь себя 

Ілюстрації

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=otF-5xB1vHA