Шабаш

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Шабаш, -шу, м. Празднованіе субботняго дня у евреевъ. Поспіша, як жид на шабаш. Ном. № 11429.


[1] ШАБАШ 1 . ( шабаш ) . Суботній відпочинок , приписуваний єврейської релігією. 2 . ( шабаш ) . У середньовічних повір'ях - нічне зібрання відьом , що супроводжувалося диким розгулом . « Будь я із забобонами , я порішив би, що це чорти і відьми покотили на шабаш. » Чехов. 3 . ( шабаш ) тільки од. Закінчення роботи в яке -н. урочний час ( простореч. устар . ) . Вечірній шабаш. 4 . ( шабаш ) в знач. присудка. Досить , скінчено , баста ( простореч. ) . « Шабаш , не буду більше пити ! » Чехов. «Ти молі бога , щоб без всякої жалості просто прікокнулі тебе , і шабаш. » Максим Горький. « Зайвого не висловлювався , стій на цьому , і шабаш. » Л.Толстой . «Б'є одну карту за одною , та й шабаш. » Салтиков- Щедрін . | | Употр . як сигнал гребцям перестати гребти в знач. досить , буде (у цьому знач. зближується з пов . накл. від дієслова шабашити ; мор . ) .

[2] Шаба̀ш (збіговиська або сейми чародіїв, Hexensabbat) — урочисті нічні збори відьом і інших осіб, які притримувались культів, які переслідувались церквою. Могли включати поклоніння дияволу, здійснення жертвоприношень, бенкетів, танців і оргій. Походить від "шабат" - субота (іврит), тобто день відпочинку і як відомо - день Сатурна, який був повелителем часу і розподіляв покарання за гріхи. Звідси зрозуміло, що метою подібних свят могло бути задобрення Сатурна для поліпшення матеріального буття.


Ілюстрації

Шабаш 1.jpg[3]Шабаш.jpg[4]

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Історико-філософський факультет}}