Чорнобривець
Чорнобривець, -вця, м. 1) Чернобровый. Колисочка швабська, дитиночка панська, золотії бильця, колишу я чорнобривця. Нп. 2) Раст. а) Tagetes erecta. Вх. Пч. І. 13. б) Tagetes patula L. ЗЮЗО. І. 138. Цвіли всякі квітки: і гвоздики, і чорнобривці. Левиц. І. 23. 3) Орѣхъ очень спѣлый. А вже що горіхівгоріхів було носить! Та ще всі один в один чорнобривці, що вже спієспіє та й вивалиться з гнізда. Сим. 199, 200. 4) Сапогъ съ краснымъ голенищемъ и черной головкой. Васильк. у. Вас. 162. 5) мн. Родъ вышивки. Чуб. VII. 427. Ум. Чорнобривчик. Зацвів чорнобривчик. Грин. III. 157.
Сучасні словники
Чорнобри́вці (лат. Tagetes), оксамитець[1], повняки — рід однорічних трав'янистих рослин родини кошичкоцвітих. ЧОРНОБРИ́ВЕЦЬ1, вця, ч. Той, хто має чорні брови. Чорнобривець іде. На добридень дає.— Здоров, здоров, козаченьку, Здоров, серце моє (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 152); Наїхали старости Й молодик за ними: Вони собі пішли в хату З батьком розмовляти; А я в його, молодого, В того чорнобривця, Беру коня, та й нічого — Веду до криниці (Шевч., II, 1963, 382); // нар.-поет. Уживається як прикладка до слова хлопець. Ганя сиділа коло молодого..З її лиця ще не сплили ті рум’янці, що виступили при однім слові хлопця-чорнобривця: — Чи будеш ти, мила, навіки моєю? (Н.-Лев., І, 1956, 136). ЧОРНОБРИ́ВЕЦЬ2, вця, ч. Однорічна трав’яниста декоративна рослина родини складноцвітих із запашними квітками жовтого кольору. Невеличкі хатки кругом дворища, наче гриби.., коло їх високі рожі, жовтогарячі чорнобривці, пахуча м’ята, м’ятий любисток, зелений барвінок(Мирний, IV, 1955, 205); На руках у неї палахкотить оберемок живих квітів, цілий сніп рясно зрошених росою її чорнобривців та петуній, гвоздик та царських борідок (Гончар, Тронка, 1963, 313); *У порівн. З-за густих верб по воді вилинув човник, а на човнику сидів Улас, чорнявий та гарний, як чорнобривець (Н.-Лев., III, 1956, 330). ЧОРНОБРИ́ВЕЦЬ3, вця, ч. (перев. мн. чорнобри́вці, ів), діал. Чобіт, що має кольорову халяву і чорний передок. Часто у жіночих чобітках чорна шкіра комбінується з жовтою; з цього виду взуття, наявного у музеї, дуже цікаві буковинські чорнобривці (Нар. тв. та етн., 1, 1970, 35).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Відомі кожному українцеві й оспівані в народних піснях чорнобривці родом з Америки. При чому на своїй малій батьківщині ці квіти - дикорослі, однак їм знайшлося чимало застосувань. Букети чорнобривців розвішують у приміщені, щоб відлякувати комах, а сушені пелюстки використовують, як приправу до їжі. До того ж, відомі й лікувальні властивості цієї рослини, настій з листків деяких сортів чорнобривців застосовують, як засіб від лихоманки. В Україні ці квіти здобули популярність не в останню чергу завдяки своїй невибагливості. Рослина й справді не потребує особливого підходу й росте на різних видах ґрунтів. Одна з великих переваг чорнобривців - їхній цвіт зазвичай тішить око від початку літа і аж до перших заморозків.
Більше читайте тут:[2]
