Чистота

Чистота, -ти, ж. Чистота. Мнж. 122. Грин. III. 404. Хто чистоту з нечистого добуде? К. Іов. 30.

Значення

[1] Стан і властивість за знач. чистий 1, 2, 4—10.

• Непосидяча Онися вешталась до самого вечора по покоях та по пекарні, та по коморах, — і ввечері вже скрізь був порядок та чистота (Нечуй-Левицький, III, 1956, 84);
• Сад за огорожею вражає чистотою незвичайною. Все тут було скопане, прополене, висмикане, полите, підв'язане (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 22);
• Треба дбати про чистоту шкіри, пам'ятаючи, що шкіра — важливий орган обміну (Олександр Богомолець, Вибрані праці, 1969, 221);
• Ми увійшли в село до схід сонця, і нас вразила зразкова чистота (Василь Кучер, Полтавка, 1950, 84);
• Одержане волокно теж сортують. Добирають однакові пасма за довжиною, кольором, міцністю, чистотою обробки (Хлібороб України, 1, 1966, 25);
• Сталь, мідь, алюміній, магній, одержані в електролізних ваннах, відзначаються високою чистотою (Вечірній Київ, 6.III 1970, 2);
• Рішуча боротьба за чистоту рік стає найважливішим державним завданням (Радянська Україна, 4.VI 1967, 2);
• Дорош теж зайнявся тихим світлом добра. Природа входила в нього духом коріння, чистотою небесної синяви, бентежила хліборобське серце (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 376);
• М. Рильський високо цінив мовностилістичну майстерність творів літератури художнього реалізму, чистоту і ясність літературної мови (Народна творчість та етнографія, 2, 1965, 38);
• Одягнений не по-місцевому, незалежний у поводженні, [Мухтаров] говорить чудовою узбецькою мовою, з характерною чистотою вимови, як у гірських кишлаках (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 18);

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 336.

Синоніми

Охайність

Антоніми

Бруд, забрудненість

Фразеологізми

Чистота обробки

Споріднені слова

• іменники: чистилище , чистильник , чистка , чистота , нечистоти
• прикметники: чистий
• дієслова: чистити , вичистити , очистити , зачистити
• прислівники: чисто