Чистий

Сучасні словники

ЧИ́СТИЙ, а, е. 1. Не забруднений, не замазаний, без бруду, пилу і плям. — І м'яко спать мені і ласо можна їсти, І бігаю не в бур'янах; Сухенькі лапки, хвостик чистий, Не так, як твій, у реп'яхах... (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 116); Чистий свіжий сніг сріблом сяв під блакитним наметом неба (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 83); Бабуся витерла стілець, який і без того був чистий, і подала його Сагайді (Олесь Гончар, III, 1959, 320); // Випраний, свіжий, ще не ношений. У неділю.. Галочка підмела велику хату, повісила на кілочок чистий рушник (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 320); Стіл застелений чистою скатертиною, на лиштвах розбуявся зелений хміль (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 455); Докія кидається до скрині, підіймає важке віко і дістає чисту, трохи прим'яту сорочку, намотує її на качалку і з силою викачує рублем (Михайло Стельмах, II, 1962, 175); Коли Вутанька повернулася від сусідів, Данько, вже викупаний, у чистій батьковій сорочці, сидів біля столу, схилившись над Леонідовим листом (Олесь Гончар, II, 1959, 143); // у знач. ім. чисте, того, сер. Випраний, свіжий, ще не ношений одяг; // Який тримають у чистоті; прибраний, не засмічений, охайний. Келія отця Палладія була просторна [простора] й чиста (Нечуй-Левицький, III, 1956, 367); Двір був просторий, чистий, оплетений (Панас Мирний, I, 1949, 269); // Одягнений у незабруднений одяг; охайний, чепурний. Шестірний дивився уже паничем, тендітним, чистим паничем; на йому сорочка — як сніг; каптанок — як з голочки (Панас Мирний, I, 1954, 339); Офіцер був у повній парадній формі: чистий, вимитий, причесаний, у лайкових рукавичках (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 407); Брянський був якийсь урочистий, інакший, ніж завжди. Застебнутий на всі ґудзики, туго підтягнутий, чистий, він стояв на бруствері, справді, як соняшник у цвіту (Олесь Гончар, III, 1959, 39); // Не пов'язаний з брудом (перев. про працю службовця, інтелігента). От фабрика, то вже щось інше. Не страшна тобі ані посуха, ані дощі. Робота чиста, рівна. Прийде термін — бери гроші... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 8); — І справді, Якове, чого б тобі не піти зараз в учителі? Або, ще краще, письмоводителем до пристава? Він саме підшукує собі чоловіка. Робота чиста і чинів можна доскочити (Михайло Стельмах, I, 1962, 315); // Не каламутний, не помутнілий; прозорий. — Нащо це ти, собачий сину, Тут каламутиш, берег мій Та квапиш ніс поганий свій У чистую оцюю воду? (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 39); На стіні у золотих рамах висіло здоровенне дзеркало, котре, віддаючи у своєму чистому склі голубі стіни хати, здається, їх ще далі розводило (Панас Мирний, III, 1954, 275); // Свіжий, який не містить пилу, неприємного запаху (про повітря). Повітря на Капрі незвичайно чисте і запашне, аж п'янить (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 333); Од кропиви, од бузини розливався важкий чад в чистому гарячому повітрі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 89); // Бездимний, яскравий (про полум'я). Чистим вогнем палахкотить сухе галуззя, і в його відсвітах рухаються важкі й незграбні людські тіні (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 14). ♦ Дихати (подихати, дихнути) чистим повітрям — зробити прогулянку, побувати надворі, за містом. Ху! Я мав фізичну потребу дихнути чистим повітрям (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 362); На чисте повітря (виходити, вийти, вириватися, вирватися і т. ін.) див. повітря; На чистому повітрі див. повітря; Чистий понеділок; Чистий четвер; Чиста субота — дні тижня великого посту, в які слід, за настановою церкви, тримати все в чистоті. У чистий четвер, після читання дванадцяти євангелій, з церкви сузір'ям попливли десятки вогників (Олесь Донченко, III, 1956, 96); Чистий, як сльоза (скло, кришталь і т. ін.): а) надзвичайно прозорий (про матеріал, речовину, рідину). Коли ж з чистого, як сльоза, скла графин заграв сизенькими смужечками світу, що падав від свічок на його, приязно забряжчали чарочки, хитаючись на своїх високих підставках, тоді зразу забулося про все (Панас Мирний, III, 1954, 268); Між двома глиняними скелями, що утворюють вузькі ворота, вгорі — голубе небо, внизу — чиста, як сльоза, вода (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 227); б) дуже чесний, відвертий (про людину та її вчинки). Левко щасливо засміявся: — Не верзу, а чисту, як сльоза, правду кажу (Михайло Стельмах, I, 1962, 537); [Данченко:] Звикли люде, що раз у раз гроші громадські тягано, ну й тут думали, що так. А потім роздивилися, та й нічого... І знов я тепер стою перед громадою чистий, як скло (Борис Грінченко, II, 1963, 524). 2. Прибраний, обставлений особливо старанно, акуратно, признач. не для щоденних потреб; парадний. Хазяїн жив на Загородньому проспекті в досить хорошому будинку, та хлопці на чисту половину майже не заходили (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 64); // Передній, головний (про вхід до будинку, сходи). 3. заст., розм. Який належить до привілейованих верств суспільства; благородний. Чиста публіка; // Призначений для людей з панівного стану (про приміщення). Чиста палата. 4. Старанно, акуратно виконаний, майстерно зроблений; // Те саме, що чистовий 1. ▲ Чисті аркуші, друк. — перші відбитки тиражу книги, що їх надсилає друкарня до видавництва для останнього читання перед випуском у світ. Листа Вашого з 16 с. м., спасибі, дістав. Я вже маю всі чисті аркуші книжки. Певно, вона вийде сими днями (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 372). ♦ Чиста робота: а) робота, виконана з великим хистом, умінням. Робота була така гарна, така чиста, колесо було так штучно зроблене, наче його зробив справжній майстер (Нечуй-Левицький, II, 1956, 171); Генерал бере чийсь автомат на руки і йде мимо вікон, вдаючи ворожого вартового.. Хома і Багіров, вибравши момент, накидаються, хапають його в залізні обійми.. Проте генерал був щиро задоволений. —..Чиста робота! (Олесь Гончар, I, 1954, 230); б) про яку-небудь негарну справу, зроблену акуратно, без будь-яких слідів. 5. Який не містить домішок, чого-небудь побічного, зайвого. Чиста речовина складається з однакових молекул (Хімія, 7, 1956, 15); В мене віночок з чистого злота (Леся Українка, I, 1951, 330); [Гострохвостий:] А яку я вам стругну сукню! З чистого шовку! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 500); Найбільша в країні установка для виробництва особливо чистого вісмуту успішно витримала заводські випробування (Знання та праця, 3, 1971, 5); // Високої якості; добірний. Чистим зерном сійте поле, то вродить хліб, як море, а нечистим посієте — собі шкоди надієте! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 102); — Глянь: як одно тобі зерно. Чисте, повне... немолоте б їв! — Лушня справді взяв кілька зерен у рот і жував (Панас Мирний, I, 1949, 267); // Насаджений з однакових порід дерев (про ліс). Насадження вважають чистими за складом, якщо вони складаються з однієї породи дерев (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 169); Зигзагами пописалося воринє [вориння], а зараз же за ним — зелений-зелений, аж чорний, смерековий ліс. Чиста смерека. Ані бучини тобі, ані берізки (Гнат Хоткевич, II, 1966, 311); // Не порослий бур'янами, без бур'яну (про посіви, поле). — Грошей не хочу з тебе, прийдеш полоти. А горох чистий, мов перемитий (Михайло Стельмах, II, 1962, 286); Пшениця-арнаутка сіяна рівними-рівними рядками. І чиста-чиста, ніде ані бур'яниночки (Остап Вишня, I, 1956, 370); Площа з-під буряків завжди буває чиста від бур'янів (Колгоспник України, 9, 1956, 18); // Непідроблений, справжній (про гроші, монети). Чисті червінці; // Не розбавлений, не розведений водою, без домішок. Галя швиденько метнеться. Де не візьметься варена, пахуча, чиста та смачна. Галя частує (Панас Мирний, I, 1949, 365); Ми витирали плівку чистим спиртом, щоб вона скоріше сохла (Юрій Яновський, II, 1958, 111); // Однорідний, однотонний (про колір). Блакитний грот робить надзвичайне вражіння — це величезна блакитна зала, в якій неможливо блакитна вода, як скло самого чистого блакитного кольору (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 325); // Нічим не лямований, не уквітчаний (про тканини, хустки, блузки і т. ін.). Хустина з чистим полем; // Одного походження, однієї крові, породи; чистокровний, чистопородний. Чистий голубий песець; // у знач. ім. чисті, тих, мн. Білі, чорнокрилі голуби; // перен. Справжній, однорідний, якому притаманні характерні ознаки, риси і т. ін., що не переплітаються з чимось іншим, не розчиняються в ньому. Чистого капіталізму, який переходить у чистий соціалізм, ніде в світі нема і бути не може під час війни.. (Ленін, 32, 1973, 260); // перен. Далекий від безпосереднього практичного застосування, прямо не пов'язаний з використанням; протилежне прикладний. Поділ, математики на «прикладну» і «чисту» цілком умовний, і в процесі розвитку науки багато теорій, які відносилися до «чистої» математики, рішуче вливаються у «прикладну» (Наука і життя, 2, 1962, 13); — Що, в чисту науку мітиш? — роздратовано спитав він. — Чув я, що просто одразу в академіки хочеш плигнути (Натан Рибак, Час, 1960, 182). ▲ Чиста вага, спец. — вага чого-небудь без упаковки, тари; Чиста лінія, спец. — потомство, що виникає без схрещування; Чисте мистецтво див. мистецтво; Чисті голуби — білий, чорнокрилий голуб. До чистих голубів належать птахи з високими швидкими круговими польотами (Знання та праця, 8, 1970, 13); Чисті метали — метали, що містять мінімальну кількість домішок і фізичними властивостями близькі до абсолютно чистих металів; Чистої крові (породи) хто — чистокровний, не змішаної породи, чистопородний; Чистої проби див. проба. ♦ Брати (взяти) за чисту монету див. монета; Дати чисту годину (чистий спокій, покій) кому — не турбувати більше кого-небудь. — Ідіть собі на зламану голову і дайте мені чисту годину (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 32); [Лукаш:] Та дайте ви мені годину чисту! (Леся Українка, III, 1952, 261); — Люди добрі! На бога, дайте мені чистий спокій. Бо ви сте харчували, як зіходили до церкви, а у мене ще й горобець у роті не наслідив (Гнат Хоткевич, II, 1966, 14); — Та дай мені чистий покій! — озвалась стара на слова Антося (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 139); Чистої води див. вода. 6. Який має вільну, нічим не зайняту поверхню. Само озеро тиховоде, вкрите ряскою та лататтям, але з чистим плесом посередині (Леся Українка, III, 1952, 185); Ось він вибрався на чисту поляну (Панас Мирний, IV, 1955, 301); // у знач. ім. чисте, того, сер. Нічим не зайняте місце на чому-небудь. Його била крига, та він виплив на чисте (Юрій Яновський, II, 1958, 190); Вона правувала прекрасно. На чистому її весло нечутно встромлялось у воду, немов у густу рідину (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 415); // Уживається як постійний епітет до деяких назв (поле, море і т. ін.). Коло гаю в чистім полі, На самій могилі, Дві тополі високії Одна одну хилить (Тарас Шевченко, II, 1963, 135); — Чи далеко піхота? — розпитували в кожного. — Там! — махали їм зв'язківці в чисте поле, зрізане коліями танків і гармат (Олесь Гончар, III, 1959, 167); Ігор очеретом, як горностай той, скакає, Гоголем білим на чисту воду випливає (Панас Мирний, V, 1955, 276); Україно моя! Чисті хвилі ланів, Променисті міста, голубінь легкокрила! (Максим Рильський, II, 1960, 179); // перен. Звільнений, очищений від кого-, чого-небудь. Ох, якби те сталось, щоб ви не вертались, Щоб там і здихали, де ви поросли! Не плакали б діти, мати б не ридала, Не чули б у бога вашої хули. І сонце не гріло б смердячого гною На чистій, широкій, на вольній землі (Тарас Шевченко, I, 1963, 330); // Позбавлений зморщок, прищів та інших дефектів шкіри. Широкий чистий лоб з високими бровами, чудові щоки і повні виразні губи неначе були вправлені в якийсь букет з настурців [настурцій], маку, оргіній, зірок, чорнобривців, барвінку та рути (Нечуй-Левицький, II, 1956, 49); // Ще не використаний для письма, малюнків і т. ін. (про папір). [Храпко:] Отам візьми чистий листок паперу, та й пиши, що я буду казати (Панас Мирний, V, 1955, 135); Кутузов відклав написане і закрив його чистими аркушами паперу (Іван Кочерга, Зол. грамота, 1960, 356); Коли вперше вона принесла Кирилу Васильовичу чисті бланки перепусток для переїзду через Дніпро, він щиро подякував (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 92); // Позбавлений хмар, туману, безхмарний (про небо). На небі чистому ген Хмара бовваніє (Євген Гребінка, I, 1957, 50); Золоті хмарки наче вплинь пливуть по чистому небу (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 274); // Ясний, з прозорим свіжим повітрям (про ранок, день, вечір і та ін.). Ранок займався також, як і вчора, — тихий, чистий, немов умитий (Яків Баш, Надія, 1960, 81); День був такий світлий, такий чистий. В заморожені вікна лилося. стільки сонця, що кришталеві квітки на шибках миготіли і видзвонювали (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 522); День стояв чистий, кришталево прозорий, з далекою видимістю (Олесь Гончар, III, 1959, 391). ▲ Чистий пар див. пар 1. ♦ Виводити (вивести) на чисту воду див. виводити 1; Виплисти на чисту воду див. випливати; Хай мене грім серед чистого поля вдарить див. ударяти. 7. Який має виразні, правильні контури, чітко окреслений. Це був прекрасний екземпляр мужчини. Обличчя обвітрене й мужнє, а тіло радувало очі чистими лініями (Юрій Яновський, II, 1958, 54); Вечір ллє у їхню кімнатку потоки несказанної сині, на небо густо виходять чисті вересневі зорі (Михайло Стельмах, II, 1962, 163); // із сл. захід, північ і т. ін. Про точний напрямок на захід, північ і т. ін. (перев. про вітер). 8. Ясний, правильний, чіткий (про мову, стиль, звуки і т. ін.). В хату вступає жінка господаря, звертаючись до дітей чистою, неламаною мовою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 173); Дмитро вражено зупинився біля дверей: почув голос диктора, що натхненно говорив чистою російською мовою (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 802); // Позбавлений шуму, хрипоти, призвуків (про голос, звуки, дихання і т. ін.). До цієї музики заспівав дід тихим, але чистим і виразним голосом (Іван Франко, VI, 1951, 179); Чув [Аркадій Петрович], що його тіло приємно парує, дихання чисте і легке (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 394); — День добрий чесній громаді! — привітався він дзвінким чистим голоском (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 125). 9. Який відзначається високими моральними якостями; правдивий, чесний. Хоч чоловік убогий, та слово чисте (Номис, 1864, № 1610); Наша молодь зростає, починаючи з перших кроків свідомого життя, працьовитою, морально чистою, безмежно відданою справі Леніна, нашій Батьківщині (Радянська Україна, 31.I 1959, 3); Чисті в любові, засмаглі в труді, Пісню дівчата ведуть молоді (Максим Рильський, III, 1961, 230); — Я хочу одного: спокійного, чистого життя, щоб не було ні обману, ні бруду, ні несподіванок (Вадим Собко, Справа.., 1959, 207); // Сповнений чистоти почуттів, прагнень. І мрії чистії, мої гірські орлиці, Геть розганяв [ангел] мечем своїм кривим (Леся Українка, I, 1951, 176); В нього кожна думка чиста, пряма (Ольга Кобилянська, III, 1956, 120); Ми чистим серцем світ ясний любили (Сава Голованівський, Близьке.., 1948, 93); Сумирна і чиста душа Чайчихи усе життя тягнулась до того щастя, яке жевріло тільки в переказах і надіях (Михайло Стельмах, I, 1962, 292); Радість Данькова була така щира, чиста, підкупаюча своєю наївністю, що вона передалася й іншим присутнім (Олесь Гончар, I, 1959, 47); Чиста у своїй щирості, безпосередня та світла і є своїх радощах, і в журбі — така вона, моя односельчанка (Степан Олійник, З книги життя, 1968, 89); Чується мені уривчастий жіночий голос: — Се... се, о ви не знаєте! Правда ж, до чистої мети треба йти чистою дорогою? (Леся Українка, III, 1952, 577); // Який виражає чистоту почуттів, прагнень (про погляд, усмішку і т. ін.); щирий, відвертий. «Господи, — думається йому, —..Який же я щасливий!!» І сльози, сльозичисті, хороші, святі сльози капають на книжку (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 448); Він глянув на нас своїми ласкавими, чистими, як у дитини, очима (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 104); — Який ви славний, Денисе Івановичу, — глянула [Мар'яна] на нього очима русалки. Вбивця не витримав чистого погляду — опустив донизу голову (Михайло Стельмах, II, 1962, 224); // Невинний, непорочний, цнотливий. Голос бринить монотонно і жалібно, немов хтось торкає раз по раз одну струну: — Марія, Марія, дівчина чиста, лілія біла... (Леся Українка, III, 1952, 576); Не таку вона їй долю готує, вона оддасть її заміж. За хазяйського сина. Дівка здорова, чиста, хоч води напийся (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 14); // у знач. ім. чиста, тої, жін. Непорочна, безгрішна. Прокинься! Прокинься, чистая! (Тарас Шевченко, II, 1963, 43); * Образно. А воно [море], невинне і чисте, як дівчина, в сліпучо-блакитних шатах, з низкою перлів-піни на шиї, радісно осміхається до берега (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 288); // Щирий (про кохання). — Семене Івановичу, нашому щастю люди позавидують, янголи божії порадуються, бо наша любов буде свята, чиста (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 340); [Орест:] Наше кохання буде чисте, як та чарівна троянда (Леся Українка, II, 1951, 44); // Невинний, якому немає за що докоряти, якого ні в чому звинуватити; // Який не викликає ніякої підозри, сумніву; справедливий. — Наша справа чиста, а коли б ми попробували підкупувати [підкупати] трибунал, то аж тоді програли б, напевно, ще й з соромом (Іван Франко, IV, 1950, 126). ♦ Від чистого серця; З чистим серцем; Чистим серцем — щиро, з добрим наміром. Чистим серцем Поблагословила [Ганна] Свого Марка...заплакала Й пішла за ворота (Тарас Шевченко, I, 1963, 317); З чистим сумлінням див. сумління; По чистій совісті (правді) — щиро, цілком відверто. Йосель усміхався. — Знаєте, пане учителю, я вам скажу по самій чистій правді: я знав, я давно вже знав, що ви мені це скажете... (Гнат Хоткевич, I, 1966, 148); Чистий серцем — сповнений щирості, сердечності; щирий. Борись [поете], до цілі певний, Напроти темряви ставай; Будь серцем чистий, духом ревний Та пісні сміливо співай (Павло Грабовський, I, 1959, 200). 10. заст., книжн. Позбавлений гріха (скверни), угодний богові. Нехай предки сплять без болю На кривавім ріднім полю, Нехай слава проводжає Чисті душі їх до раю (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 353). 11. Який залишився після відрахунків, витрат і т. ін. (про прибуток, гроші тощо). Чистий дохід з видання [збірника] визначаємо на премії за видатніші твори красного українського письменства (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 239); [Арсен:] Скільки ж це буде у нас чистого зиску? (Захар Мороз, П'єси, 1959, 290); Чистий прибуток від вирощування ранньої картоплі значно вищий, ніж пізньої (Хлібороб України, 2, 1969, 32). 12. Який рисами, якостями цілком відповідає кому-, чому-небудь. Тоді як Оверко [собака] чистий сангвінік і на все накидається осліп, наче перед червоними очима вічно висить у нього рожевий туман — Трепов солідний, розважний (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 226); // розм. Справжній, який не підлягає сумніву; подібний до кого-, чого-небудь. Чиста кузня, не хата. Вікна невеличкі, поналатувані; стеля нависла; стіни понасуплювались (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 85); — Пек тобі, маро!.. Чистий парубок... Куди ти й по що? — За Дунай, у Січ з тобою... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 341); Чиста біда була з нею! Моряки сміялись і частували її коньяком «для куражу» (Леся Українка, V, 1956, 402); Їзда стала чистою мукою (Гнат Хоткевич, II, 1966, 242); Коло молотарки чисте пекло (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 155); Цей отаман Корженко, чи то пак Рядненко, чистий бестія — знає куди їхати! (Іван Микитенко, II, 1957, 306). ♦ Чиста кара божа (господня) див. кара; Чиста правда див. правда. 13. заст., розм. Повний, цілковитий, остаточний. Одержати чисту відставку; // у знач. ім. чиста, тої, жін. Цілковита відставка. — Максим полежав [у лазареті] ще з місяць; дали йому «чисту» (Панас Мирний, I, 1949, 237).

[Звільнити, списати і т. ін.] по чистій — звільнити остаточно, назавжди. Під час одного шаленого нальоту фашистів сержанта Коляду тяжко поранило, і після госпіталю його списали «по чистій» (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 57); Списаний по чистій танкіст, який палив, прасував і таранив ворога і сам горів, мов смолоскип, він уже довіку пронесе грозу в своїх великих артистичних очах (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 389); [Гір окіп:] Звідки ж ти, Василю? [Горленко:] 3 Берліна. [Степан:] По чистій? [Горлекко:] По чистій (Олександр Корнійчук, II, 1955, 91).