Чиж

Чиж, -жа, м. 1) Чижъ, Fringilla Spinas. Вх. Пч. II. 11. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 17. Ум. Чижик. Весною чижик молоденький, такий співучіш, проворненький в садочку все собі скакав. Гліб.

Сучасні словники

Вид – Чиж (Spinus Spinus)

Рід – Чиж (Spinus)

Родина – В'юркові (Fringillidae)

Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes)

ЧИЖ , птиця родини в'юркових ряду горобцеподібних. Довжина тіла близько 12 см , важить 12—14 р. Оперення жовтувато-зелене з темними плямами. Поширений в Євразії; у СРСР в зоні хвойних лісів, в лісах Криму, Кавказу і борах Казахстану. Взимку кочує зграйками, особливо по долинах річок з чагарниками листяних дерев. Гніздиться зазвичай на ялинах або соснах. У кладці 4—5 яєць. Насиджує самка 12 діб. Інколи Ч. гніздиться двічі в літо. Харчується насінням хвойних і листяних дерев, зокрема вільхи, поїдає дрібних комах.

Довжина тіла – 12 см

Розмах крил – 20 – 23 см

Вага – 10 – 18 г

Основі тони в оперенні - зелений і жовтий. Виражений статевий диморфізм: у самця «шапочка» і «підборіддя» чорні, контрастують з жовтою «бровою», низ тіла жовто-зеленуватий; самка в темному ряботинні, в тому числі на голові і нижній стороні тіла, загальний тон оперення сіро-бурий, з ділянками зеленувато-жовтого кольору різної насиченості, як і на попереку.

Ілюстрації

Див. також

Середовище існування

Чиж трапляється у всій лісовій смузі Європи та Азії, тяжіючи до хвойних лісів та гористих місцевостей. В Україні гніздиться на Поліссі, в Карпатах та Кримських горах; мігрує і зимує на всій території. Для гніздування чиж обирає мішані і хвойні (переважно ялинові) ліси з домішкою берези, вільхи, осики або інших порід. Прагне оселитись на ділянках стиглих і старих ялинників, нерідко - зволожених або розташованих поряд з невеликими водоймами. Тяжіє до розріджених насаджень, часто оселяється на узліссях, а також у невеликих групах старих ялин серед листяного дрібнолісся. Іноді трапляється і в міських лісопарках, оскільки не уникає сусідства людини.

Спосіб життя

Влітку чижі живуть парами; до осені збирається в більш-менш чисельні зграї. Взимку зграйками відкочовують на невеликі відстані, особливо долинами річок з чагарниками листяних дерев. Чижі переважно рослиноїдні птахи, і навіть пташенят вигодовують здебільшого насінням хвойних дерев, вільхи та різних трав, а також комахами, в тому числі такими дрібними як попелиці (збирають їх у воло). У дорослих особин насіння - практично єдина їжа. Насіння збирають на снігу або на землі, чи витягують з розкритих шишок, з шишечок вільхи. Саме вільха є однією з найважливіших кормових рослин протягом року.

Розмноження

Гніздиться окремими парами. Гніздо облаштовує найчастіше в розвилці верхніх густих гілок ялини або ж біля самого стовбура, дуже рідко - на березі і сосні, високо над землею (від 5 до 15 м). Гніздо за формою нагадує невелику щільну напівкулясту споруду, здебільшого, майстерно замасковану зеленим мохом і шматочками лишайника, вплетеними в стінки. Основним будівельним матеріалом служать тонкі сухі гілочки, корінці, стеблинки трав, мохів, волокна лубу. Споруджуючи гніздо, цей матеріал птах переплітає і міцно скріплює павутиною, нитками коконів метеликів, а відносно неглибокий лоток вистилає пір'ям, волосом, вовною, рослинним пухом. У повній кладці буває переважно 4-5 яєць. Вони досить мінливі за величиною, формою, забарвленням. Шкаралупа матова, блідо-блакитна або блідо-зеленувато-блакитна. По ній розкидані цятки та рисочки червоно-бурого і темно-коричневого кольору. Перші свіжі кладки з'являються на початку травня, однак пік розмноження припадає на його середину. У році у більшості пар буває два виводки. Другу кладку можна спостерігати на початку другої половини червня. Насиджує протягом 12-14 діб самка. Її в цей час підгодовує вмістом вола самець. Молодняк залишає гніздо через 13-17 днів.