Царинник

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Цари́нник, -ка, м. Сторожъ «царини». Лохв. у. Він був у нас царинником, доглядав царини, щоб ніхто не шкодив. Новомоск. у.