Цареня

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Цареня, -няти, с. Дитя царя. Де царь подівав царенята. Чуб. II. 152.

Сучасні словники

ЦАРЕНЯ́, яти, сер., розм. Царське дитя; царевич. Війна ж злочинна скаженіла по волі диких царенят (Олександр Гаврилюк, Вибр., 1949, 48); — Бити до цурки, — похмуро продовжував Лаврін. — І царя й царенят. Послали народ на погибель, іроди прокляті! (Олесь Донченко, III, 1956, 121).

Цареня ятп, с, розм. Царське дитя; царевич. Війна ж злочинна скаженіла по волі диких царенят (Гавр., Вибр., 1949, 48); — Бити до цурки, — похмуро продовжував Лаврін.— / царя й царенят. Послали на­род на погибель, іроди прокляті! (Донч., III, 1956, 121).


Словозміна:

Відмінок Однина Множина
Називний цареня царенята
Родовий цареняти царенят
Давальний цареняті царенятам
Знахідний цареня царенят
Орудний цареням царенятами
Місцевий на/у цареняті на/у царенятах
Кличний цареня царенята

Ілюстрації

Tsarenia.jpg Tsarenia 2jpg.jpg Child king.jpg Tsarenia 4.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови онлайн

Академічний тлумачний словник

Зовнішні посилання