Царедворець

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Царедворець, -рця, м. Придворный. Осідлали царедворці коня царевичу. Рудч. Ск. І. 98.

Сучасні словники

Публічний електронний словник української мови

ЦАРЕДВО́РЕЦЬ, рця, ч., книжн., заст. Особа, що займає посаду при царському дворі, царський вельможа; придворний. Від сонцем накупаного Криму до скрижанілого Соловецького монастиря підіймався в надії обезволений люд чорної роботи і чорної землі. І щоб приборкати, пригнути його, ночей не спали і цар, і кат, і царедворець… (Стельмах, І, 1962, 616); Він [Бальзак] допомагав Евеліні вишукувати добірні, значущі фрази, якими можна було переконати царедворців, що шлюб її з іноземцем та виїзд за кордон не може стати на перешкоді володінню маєтністю (Рибак, Помилка.., 1956, 300).


Енциклопедія рідкісних слів

1)високопоставлена особа при дворі царя, придворний

2)особа, що займало посаду при царському дворі, царський вельможа


Ілюстрації

Img213554унррщ.jpg Sotnik2.jpg Скачанные файлаеалеалы.jpg

Медіа