Хроніка

Хроніка, -ки, ж. Лѣтопись. Ум. Хро́нічка. Ченці пишуть у своїх хронічках, що ляхи силоміць зробили з руського княжества польське воїводзтво. К. Кр. 10.

Сучаснісловники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ХРО́НІКА, и, жін. 1. іст. Запис подій у часовій послідовності, зроблений сучасником; літопис. Крім книг богослужебних, перекладались [в Київській Русі] і світські, зокрема грецькі хроніки (літописи) (Історія СРСР, I, 1956, 46).

2. Літературний твір, який містить у собі історію суспільних, політичних, сімейних та інших подій. Англійські комедіанти в Німеччині дали товчок до витворення нової штуки драматичної. Під їх впливом постали.. драматизовані історичні хроніки без виразної драматичної будови, часто з ролями імпровізованими (Іван Франко, XVI, 1955, 220); Старосвітські батюшки та матушки. Повість-хроніка (Нечуй-Левицький, III, 1956, 7); Виявом загального піднесення української прози є насамперед розвиток великої форми. В романі-хроніці, романі-епопеї простежується становлення характеру героя на протязі великих відрізків часу, у найважливіші переломні моменти життя народу (Історія української літератури, II, 1956, 299); «Юрко Крук».. — велика соціальна хроніка життя селянства західноукраїнських земель в першій чверті нашого століття (Літературна газета, 28.I 1958, 2);

// чого або яка, розм. Взагалі оповідання, історія пригод, подій і т. ін. Давні відносини між ними [графом Адольфом і Дреліховою] відновились, але не в давній уже романтичній формі, збагачуючи скандальну львівську хроніку (Іван Франко, VI, 1951, 235); Щоб простежити виростання душі людини, треба продовжити хроніку днів її дитинства і юності... (Терень Масенко, Роман.., 1970, 51); Фільм «У бій ідуть тільки «старики» став правдивою, хвилюючою хронікою почуттів і думок героїчних повітряних захисників Вітчизни під час Великої Вітчизняної війни (Вечірній Київ, 22.X 1974, 3).

3. тільки одн. Коротка інформація про події сучасного життя (в газеті, журналі, по радіо і т. ін.). — Знайдіть там у «Figaro» хроніку балів, се тепер тільки можна читати з приємністю (Леся Українка, III, 1952, 528);

// Відділ інформації про такі події в газеті, журналі. Боюсь Вас турбувати проханням, а хочеться мати мені переклади моїх оповідань на польську мову, про які подані звістки в хроніці ЛНВ [Літературно-наукового вісника] (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 260); Сергій інтуїтивно відчув недобре, схопив газету і одразу ж натрапив на хроніку (Микола Олійник, Туди, де бій. 1971, 176).

4. Документальний фільм про події сучасного життя. І саме в цю мить світло в залі погасло. Знати — пішло кіно. У залі через голови передніх на екрані напис: П'ятирічку за чотири роки — виконано! І затим пішли кадри з хроніки будівництва: — Дніпрогес, — Магнітобуд, — Нафто-Баку, — Металургійний велетень... (Андрій Головко, I, 1957, 318);

// Жанр кіномистецтва, пов'язаний з відтворенням окремих подій сучасного життя. У тій же газеті «Красная Армия» 2 квітня 1919 р. повідомлялося про відрядження на фронт кінооператора хроніки для проведення зйомок в діючій Червоній Армії

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Хроніка, -ки, ж. Лѣтопись. Ум. хро́нічка. Ченці пишуть у своїх хронічках, що ляхи силоміць зробили з руського княжества польське воїводзтво. К. Кр. 10.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ХРО́НІКА, и, ж. 1. іст. Запис подій у часовій послідовності, зроблений сучасником; літопис. Крім книг богослужебних, перекладались [в Київській Русі] і світські, зокрема грецькі хроніки (літописи) (Іст. СРСР, І, 1956, 46).

2. Літературний твір, який містить у собі історію суспільних, політичних, сімейних та інших подій. Англійські комедіанти в Німеччині дали товчок до витворення нової штуки драматичної. Під їх впливом постали.. драматизовані історичні хроніки без виразної драматичної будови, часто з ролями імпровізованими (Фр., XVI, 1955, 220); Старосвітські батюшки та матушки. Повість-хроніка(Н.-Лев., III, 1956, 7); Виявом загального піднесення української прози є насамперед розвиток великої форми. В романі-хроніці, романі-епопеї простежується становлення характеру героя на протязі великих відрізків часу, у найважливіші переломні моменти життя народу (Іст. укр. літ., II, 1956, 299); «Юрко Крук»..— велика соціальна хроніка життя селянства західноукраїнських земель в першій чверті нашого століття (Літ. газ., 28.I 1958, 2); // чого або яка, розм. Взагалі оповідання, історія пригод, подій і т. ін. Давні відносини між ними [графом Адольфом і Дреліховою] відновились, але не в давній уже романтичній формі, збагачуючи скандальну львівську хроніку (Фр., VI, 1951, 235); Щоб простежити виростання душі людини, треба продовжити хроніку днів її дитинства і юності… (Мас., Роман.., 1970, 51); Фільм «У бій ідуть тільки «старики» став правдивою, хвилюючою хронікою почуттів і думок героїчних повітряних захисників Вітчизни під час Великої Вітчизняної війни (Веч. Київ, 22.Х 1974, 3).

3. тільки одн. Коротка інформація про події сучасного життя (в газеті, журналі, по радіо і т. ін.).— Знайдіть там у «Figaro» хроніку балів, се тепер тільки можна читати з приємністю (Л. Укр., III, 1952, 528); // Відділ інформації про такі події в газеті, журналі. Боюсь Вас турбувати проханням, а хочеться мати мені переклади моїх оповідань на польську мову, про які подані звістки в хроніці ЛНВ[Літературно-наукового вісника] (Коцюб., III, 1956, 260); Сергій інтуїтивно відчув недобре, схопив газету і одразу ж натрапив на хроніку (М. Ол., Туди, де бій, 1971, 176).

4. Документальний фільм про події сучасного життя. І саме в цю мить світло в залі погасло. Знати — пішло кіно. У залі через голови передніх на екрані напис: П’ятирічку за чотири роки — виконано! І затим пішли кадри з хроніки будівництва: — Дніпрогес,— Магнітобуд,— Нафто-Баку, — Металургійний велетень… (Головко, І, 1957, 318); // Жанр кіномистецтва, пов’язаний з відтворенням окремих подій сучасного життя. У тій же газеті «Красная Армия» 2 квітня 1919 р. повідомлялося про відрядження на фронт кінооператора хроніки для проведення зйомок в діючій Червоній Армії (Укр.. кіномист., І, 1959, 29).

Іноземнісловники

Словари и энциклопедии на Академике

хроніка -и, ж. 1) іст. Запис подій у часовій послідовності, зроблений сучасником; літопис.

2) Літературний твір, який містить історію суспільних, політичних, сімейних та інших подій. || чого або яка, розм.Взагалі оповідання, історія пригод, подій і т. ін.

3) тільки одн. Стисла інформація про події сучасного життя (в газеті, журналі, по радіо і т. ін.). || Відділінформації про такі події в газеті, журналі.

4) Документальний фільм про події сучасного життя. || Жанр кіномистецтва, пов'язаний з відтвореннямокремих подій сучасного життя.

Ілюстрації

Зовнішніпосилання

Матеріал з Вікіпедії

Хро́ніка (грец. chronikós — зв'язаний із часом) — виклад найважливіших подій того чи іншого періоду в хронологічному порядку. Різновид історичної літератури, зібрання записів з викладом найважливіших подій того чи іншого періоду в хронологічному порядку. В східнослов'янській Русі хроніки називали літописами. Поряд з анналами та літописами — один з популярних історичних жанрів у Середньовіччі, що як правило вівся ченцями латиною. В наш час хроніки є важливими письмовими джерелами для істориків. Хроніками називають також художні літературні твори, в яких послідовно розкривається історія суспільних чи родинних подій за тривалий проміжок часу. Зразком хронікальних жанрів є п'єси-хроніки Вільяма Шекспіра «Генріх VI», «Річард ІІІ», повість С. Аксакова «Сімейна хроніка», романи «Люборацькі» А. Свидницького, «Вербівчани» А. Іщука та інших.