Хорунжий

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Сучасні словники

Хорунжий, -жого, м. 1) Хорунжій, знаменосецъ.


Значення

Хору́нжий (від хоругва — стяг, прапор) — особа, що зберігала й носила прапор війська запорізького який називався хоругвою.

Історія походження слова

Хорунжий - завідував прапором сотні, на якому зображувалася емблема сотні, в основному християнська. Це могли бути хрест, ангел, ангел-охоронець, архангел Михайло, сонце (Ісус Христос), діва Марія, а також військові атрибути. З 1700-х років прапори стають двосторонніми - на кожній стороні різне зображення. Також на ньому позначалися полк і назва сотні.

У середньовічній Польщі і Литовської державі лицар, який носив хоругву своєї землі, сюзерена. У битвах хоругва відігравала значну роль і хорунжих обирали з сильних і мужніх воїнів, здатних захищати і утримувати хоругву до своєї смерті. Згодом хорунжий був вищим земським урядовцем у повіті (Хорунжий повіту), підпорядковувався каштелянові і відповідав за прибуття під його командування шляхти до посполитого рушення. Згідно з сеймовою конституцією 1611 року в Польщі хорунжий був третім по старшинству земським урядовцем після підкоморія і старости гродового, на Литві п'ятий після тіуна, маршалка земського, підкоморія і старости гродового.

У військових реєстрах чин хорунжого вперше появився 1589 року. Його отримував товариш, який носив хоругву. З початку XVIII ст. у європейських арміях хорунжий став найнижчим офіцерським званням.

У придворних урядах хорунжий великий коронний і хорунжий великий литовський були старшими урядовцями серед тих, що представляли величність і гідність монарха і йшли з правої сторони за королем. Хорунжий коронний з XIV ст. носив велику хоругву королівства при королі під час важливих церемоній: коронації, похоронах, складенні васальних присяг. Хорунжий литовський з 1499 виконував аналогічну функцію при великому князі литовському. З часом два уряди стати титулярними.

За цим зразком створено в 17 ст. ранг Хорунжого в козацькому війську й державній адміністрації. При кожному полку і сотні були полкові й сотенні хорунжі, а при Генеральній Старшині — генеральний хорунжий.

В українських збройних силах та формаціях початку 20 ст. хорунжий — старшинський чин, що відповідає підпоручникові.

У війську Московського царства, де не було хоругв європейського типу, хорунжі появились лише 1631 р. у найманому в Європі війську - "полках іноземного строю". Офіційно було введено 1722 Петром І.

Ілюстрації

180px-Great Chorąży of the Polish Crown.jpg
Хорун.png

Довідкові відомості:

"Лучче живий хорунжий, ніж мертвий сотник. ", "Убив хорунжого і корогов його приніс до гетьмана. "

Джерела та література

Книга “Військо Богдана Хмельницького” Рік: 2010Автор: Липа К. А., Руденко О. В.Жанр: воєнна історія


Зовнішні посилання

  1. http://geraldika.com.ua/vijsko-bogdana-xmelnickogo.html
  2. http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BD%D0%B6%D0%B8%D0%B9