Хмарити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Хмарити, -рить, хмаритися, -риться, гл. безл. Покрываться тучами. Ой хмариться, туманиться став дощ накрапати. Нп. Небо хмариться. Єв. Мт. XVI. 3. Куриться, хмариться, дощ буде. Грин. ІІІ. 384. Шуткують, а у мене в душі хмариться. Ком. Пр. № 435. Дивиться, мов би хмарить. Смотритъ сумрачно, мрачно. Кролев. у.
