Хвабрий

Хвабрий, -а, -е. Храбрый. Баба тоді й хвабра, як на печі. Ном. № 9055.

Сучасні словники

ХОРО́БРИЙ - який не піддається страху; сміливий, відважний.
ХОРО́БРИЙ - який не боїться труднощів, небезпечних наслідків.
ХОРО́БРИЙ - здійснюваний відважними, безстрашними людьми.
ХОРО́БРИЙ - сповнений дерзань, поривань.
ХОРО́БРИЙ - який не боїться нападати, добуваючи їжу або захищаючи життя своє і свого потомства (про тварин).
ХОРО́БРИЙ - який виражає відвагу, безстрашність.
ХОРО́БРИЙ - той, хто не піддається страху.
ХОРО́БРИЙ - небоязкий, несоромливий у поводженні з іншими.

Використання у літературі

• Ой чи не краще почати нам, милеє браття, співати за Ігоря хоробре завзяття? (Панас Мирний, V, 1955, 261);

• Їхала .. молода дівчина багата з братом своїм і теж попалися розбійникам. Брат був чоловік хоробрий.., дума собі: спробую одбиватись! (Марко Вовчок, I, 1955, 359);

• Хто не хилиться в битві хоробрій, той довічно для бою живе! (Сава Голованівський, Близьке.., 1948, 42);

• Надвечір бомбардування припинилося, з плавнів повернулися пароплавчики крейсерської служби.. На них уздовж бортів мішки з піском, кулемети й хоробра команда, а капітани — справжні морські вовки (Юрій Яновський, II, 1958, 196);

• Безмірне щастя — у поході буть в когорті непохитній і хоробрій! (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 11);

• — Хочете орла — самотнього, хороброго, хижого, на недосяжній скелі, з могутніми крилами? (Юрій Яновський, II, 1958, 137);

• Франко також був одним з перших хоробрих, що безстрашно підняли в Галичині революційний прапор боротьби за визволення гноблених і визискуваних (Петро Козланюк, Відродження.., 1950, 22);

• Хоробріші з гомоном посунули до місця тривоги (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 94).

Ілюстрації

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 127.