Фраїр

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Фраїр, -ра, м. Возлюбленный, женихъ. Гол. III. 393. Мам фраїра пана. Гол. IV 511.

Сучасні словники

Фраїр

  • ФРАЇР, ФРАЄР - залицяльник. "Што, найшлась си нового фраїра?"

Фраїр, фраїр – народна пісня


Фраїру, фраїру, я тобі не вірю,

Же мя будеш любив, як я постарію.

Можеш добрі знати і тому вірити,

Же я тя на старіст не буду любити.

Фраїречки штирі, про што сте ся били?

Про тебе, шугаю, што зме тя любили.

Што зме тя любили, што зме тя кохали,

Што зме подарунки в тебе одберали.

Ганичко, Ганичко, біле твоє личко,

А моє червене, бо не вилюблене.


Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 394 Любитель залицятися до жінок, упадати за ними. — Панночко Теофілів!.. Завжди принадна, як пуп'янок троянди, — дзвенькнув острогами гість і з спритністю старого залицяльника поцілував ручку панночки (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 394).

Ілюстрації

Фраїр01.jpg Залицяльник.jpg


Посилання

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%84%D1%80%D0%B0%D1%97%D1%80